Сполучені Штати Америки є не тільки споживачем наркотиків в світі, але і їх виробником. Всі штати вирощують марихуану. США являється найбільшим виробником синтетичних наркотиків, особливо амфетаміну. Було виявлено 1200 підпільних лабораторій, які виготовляли наркотики. США є величезним в світі виробником ЛСД – небезпечного галюциногену. Сан-Франциско є центром по виготовленню синтетичних наркотиків.

Особливість діяльності торговців наркотиками полягає у вдосконаленні системи доставки, розробці найбільш продуманих і несподіваних маршрутів і пошуку нових прийомів контрабанди наркотичних засобів [8, с.336].

За порівнянням американського журналу «Тайм», «якщо Колумбія являється центром наркобізнесу, то Мексика – його права рука». Від 50 до 70% кокаїну, який переправляється в Сполучені Штати Америки (400-500 тон в рік), проходить через Мексику. Цим же шляхом перевозиться до 70% марихуани і 20% героїну.

За даними Інтерполу, кокаїн виготовлений в Болівії і Колумбії, переправляється через Венесуелу морським шляхом в Португалію, Іспанію, Бельгію і Італію. В контрабанду наркотиків більше залучаються громадяни таких африканських країн як Нігерія, Заїр, Бенін, Малі, Сенегал і інші. Найчастіше в якості наркокур’єрів виступають нігерійці. Наркокартелі намагаються контролювати всю ланку наркобізнесу: вирощування наркотичних рослин – виготовленням наркотиків – контрабанда – збут – «відмивання» грошей. Важливим етапом цієї ланки є збут наркотиків. По-перше, це останній етап, на якому правоохоронні органи можуть виявити наркотики і не допустити їх негативний вплив на суспільство. По-друге, роздрібна ціна наркотиків, в багато разів перевищує оптову; контролюючи цей етап, наркокартелі значно збільшують свій прибуток. За даними правоохоронних органів, колумбійські наркокартелі, перш за все Медельїнський і Калі, почали створювати організаційні структури, для завоювання європейського ринку. Основними заходами для досягнення цієї мети розглядається:

вирішення питань транспортування наркотиків (оренда суден, повітряного транспорту);

утворення таємних складів наркотиків;

призначення своїх представників в країнах збуту;

утворення збутової системи;

вияснення можливостей «відмивання» грошей і їх вкладання в законний бізнес.

При цьому колумбійські наркоділки намагаються використовувати історичні і етнічні зв’язки з країнами середземномор’я, особливо Іспанією, приділяючи важливе значення включенню існуючих в цьому регіоні структур наркобізнесу в збут кокаїну [16, с.42].

Контрабандою наркотиків в Європу, і їх торгівлею, займаються також особи турецької національності. Для турецьких організованих злочинних груп характерні такі принципи:

члени турецької злочинної групи, як правило, належать до однієї сім’ї, є родичами;

наркобізнес здійснюється на принципі абсолютної довіри;

в середині злочинних організацій діє «принцип мовчання», який забезпечується погрозою покарання за його порушення;

організації мають ієрархічну будову, яка складається з:

а) організатора, який проживає в Турції;

б) його заступників, які здійснюють представництво в країнах збуту наркотиків;

в) утримувачів складів і оптових продавців в країнах збуту;

г) наркокур’єрів;

д) ділків, які займаються «відмиванням» грошей.

Звертає на себе увагу той факт, що в цій ієрархії відсутня роздрібна торгівля наркотиками. Це сприяє більшій безпеці організованих злочинних груп.

Розповсюдженням наркотиків у Великій Британії займаються злочинні угрупування різної етнічної приналежності. Якщо торгівлю канабісом і амфетаміном здійснюють в основному місцеві злочинні організації, то збутом героїну, кокаїну займаються жителі із Пакистану, Індії і Турції.

За даними іспанської поліції близько 70% героїну проходить через руки місцевих циган, які називаються хитанос і, яких нараховується від 1000 до 1500 чоловік.

За останні роки, занепокоєність правоохоронних органів різних країн, особливо США і Європи, викликає залучення в наркобізнес вихідців із колишнього СРСР. За даними американських спеціалістів із числа колишніх радянських республік утворюються організовані злочинні групи для транспортування наркотиків із країн близького і середнього Сходу через Східну Європу в США [10, с.45].

Темпи наркотизації населення України постійно зростають. За даними МВС України щорічно на облік ставиться близько 18 тисяч чоловік; тільки за три місяці 2000 року на облік взято 6 тисяч чоловік. Із незаконного обігу щороку вилучається майже 40 тонн наркотичних засобів. Починаючи з 1994 року співробітниками правоохоронних органів України було ліквідовано 60 каналів надходження та транзиту через країну наркотичних засобів. Ситуацію в Україні ускладнює її географічне розташування. В Україну ввозяться наркотики майже з усього світу: кокаїн – з Південної Америки через Африку, героїн – з країн Південно-східної Азії, канабіс – з Африканського континенту, метамфетамін – з країн Північної Америки.

Кокаїнові картелі мають свої служби безпеки, які не тільки намагаються не допустити проникнення осіб правоохоронних органів в їх склад, але і проводять ретельний аналіз причин невдач, пов’язаних з конфіскацією наркотиків і арештами контрабандистів. Частину доходів, одержаних від торгівлі наркотиками, наркокартелі використовують для купівлі нової техніки, зокрема техніки зв’язку.

2.2. Контрабандне перевезення мігрантів та торгівля жінками. Проституція

Однією з найбільш важливих подій у сфері транснаціональної злочинності стало збільшення масштабів торгівлею людьми. Серед цього феномену найбільш болючою для західних країн лишається проблема нелегальної міграції. Напрямки контрабанди людей є різними: здебільшого нелегали намагаються потрапити до Австралії, Західної Європи та США. Злочинні організації намагаються нелегально ввозити до одного мільйона людей в рік із бідних країн, в більш багаті країни.

Історично до США іммігрували китайці та жителі острова Тайвань, а до європейських країн - турки та курди, жителі Північної та Західної Африки, які використовувалися як дешева робоча сила для відбудови повоєнної Європи. У цілому в роки «холодної війни» еміграція між континентами суворо регламентувалася та обтяжувалася, а дозволяли її розвинені країни під впливом якихось