б) за прострочку передачі генпідрядником субпідряднику устаткування, матеріалів і виробів в рік, у якому передбачено введення в дію об’єкта будівництва, його пускового комплексу, неустойка відшкодовується у півтораразовому розмірі;

в) за затримку приймання закінченого робіт чи окремих видів робіт понад 5 днів від дня одержання повідомлення субпідрядника про пред’явлення їх до здачі – пеню у розмірі 0,05% вартості комплексу робіт чи окремих видів робіт за кожний день прострочки;

г) у випадках несвоєчасної сплати за виконані роботи генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі 0,5% від неоплаченої (недоплаченої) суми за кожний день прострочення платежу.

Субпідрядник зобов’язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини у виконаних роботах, в обумовлені гарантійні строки.

При укладанні контракту субпідряду сторонами можуть передбачатися санкції за невиконання таких зобов’язань, за порушення яких чинним законодавством санкції не встановлені.

Крім передбачених цим Положенням санкцій за невиконання зобов’язань по контракту субпідряду сторона, яка порушила умови контракту, повертає іншій стороні збитки в сумі, не покритій неустойкою (штрафом, пенею), що виразилися у зроблених іншою стороною витратах при загублені або пошкодженні її майна.

Виплата неустойки (штрафу, пені) за неналежне виконання зобов’язань, а також відшкодування збитків, нанесених неналежним виконанням зобов’язань, не звільняють сторони від виконання зобов’язань у натурі, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Відшкодування замовникові додаткових витрат на будівництво, зумовлених сплатою ним підряднику неустойки (пені) за недотримання строків платежів за виконані роботи внаслідок порушення плану фінансування, здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад за рахунок коштів відповідних бюджетів. [2]. Для розв’язання суперечностей, які сторони не можуть вирішили самостійно, вони звертаються до послуг незаінтересованих консалтингових організацій (при взаємній домовленості) або з позовом до арбітражного суду. Призупинення робіт і розірвання контракту є крайньою мірою розв’язання конфліктів і проблем, що виникли між сторонами. [N5, с.27]

Роблячи висновок можна сказати, що відповідальність сторін за порушення договору будівельного підряду настає лише за наявності їх вини. За невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором сторони – підрядник і замовник – несуть взаємну майнову відповідальність як у формі неустойки, передбаченої законом або договором, так і у формі відшкодування збитків. Заходи майнової відповідальності, насамперед неустойка, були встановлені донині чинними Правилами про договори підряду на капітальне будівництво (1986р), але їх застосування ускладнено тим, що в умовах нестабільної економіки неможливо нормативно визначити розміри на порушників договору.

Висновок

Підсумовуючи можна визначити, що при укладенні договору будівельного підряду обидві сторони – підрядник і замовник керуються погодженим волевиявленням, свободою договору будівельного підряду. Відносини в капітальному будівництві мають важливе значення регулювання яких здійснюється ЦК України.

Договір будівельного підряду є одним з видів підрядних договорів ним опосередковуються відносини з будівництва нових, розширення, реконструкції та технічного переоснащення діючих підприємств та соціальних об’єктів.

Слід відзначити, що основними завданнями в галузі будівництва на сьогоднішній день є зміна інвестиційної політики, яка б мала залучати інвестиційні вкладення в основному державного характеру, значне скорочення кількості одночасно споруджуваних об’єктів, що є позитивним, адже допоможе споруджувати об’єкт відповідної якості, зменшення рівня незавершеного будівництва - одне з найосновніших завдань в галузі будівництва. Для ефективного регулювання відносин в галузі будівництва необхідно прийняти ряд нових положень, правил, нормативних актів, інструкцій та інше, що дало б змогу перебудувати цю сферу, розробити нові технології у будівництві об’єктів , виконання робіт.

Сторонами як уже зазначалось є замовник і підрядник. Крім того договір може мати складну структуру договірних зв’язків за системою генерального підряду, де замовник укладає договір з генеральним підрядником, який частково виконує роботи своїми силами і засобами, а певний обсяг робіт передає за договором субпідряду іншій спеціалізованій монтажній організації. Генеральний підрядник самостійно врегульовує відносини з субпідрядником і відповідає за його дії перед замовником.

Щодо предмета договору будівельного підряду, то предметом є збудований відповідно до затвердженої документації об’єкт або виконані будівельні роботи. Договір будівельного підряду має консенсуальний, двохсторонній і оплатний характер.

Що ж до істотних умов, то істотними умовами договору будівельного підряду є строки виконання робіт, виконання яких здійснює підрядник. У договорі будівельного підряду визначаються права і обов’язки сторін.

Для виконання контракту будівельного підряду обов’язково необхідно закріпити всі істотні умови договору, а також права і обов’язки сторін, щоб кожна сторона не мала претензій, щоб її не обмежили в якомусь праві чи обов’язку.

Щодо відповідальності сторін, то відповідальність сторін за порушення договору будівельного підряду настає лише за наявності їх вини. За невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором сторони – підрядник і замовник – несуть взаємну майнову відповідальність як у формі неустойки, передбаченої законом або договором, так і у формі відшкодування збитків. Заходи майнової відповідальності, насамперед неустойка, були встановлені чинними донині Правилами про договори підряду на капітальне будівництво (1986 року), але їх застосування ускладнено тим, що в умовах нестабільної економіки неможливо нормативно визначити розміри неустойки, які б ефективно впливали на порушників договору.

Список використаної літератури

Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 91 р.

Закон України “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів //Урядовий кур’єр від 20 грудня 2001р.

Закон України “Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 р.

Відомості Верховної Ради України – 1991 - № 47. –