З урахуванням цього документа учасники планують свою діяльність, організовують підготовчу роботу для укладання контракту, готують необхідну документацію, розміщують замовлення на матеріали, устаткування, укладають аналогічні угоди з субпідрядниками та постачальниками.

Перед контракті угоди є обов’язковими для виконання. Якщо одна з сторін без поважних причин, передбачених угодою, відмовляється від укладання контракту, інша сторона має право звернутися до арбітражу з позовом про компенсацію зазнаних збитків.

Поважними причинами, які дозволяють відмовитись від укладання контракту, є обставини непереборної сили, суттєва зміна умов контракту замовникам, недоцільність або неможливість інвестування коштів у будівництво об’єкта, інші подібні обставини, якщо вони обумовлені в передконтрактній угоді.

Перед контрактна угода укладається в письмовій формі і в ній доцільно передбачити такі умови:

перелік учасників;

назву об’єкта будівництва і його основні характеристики: місцезнаходження, найбільш важливі конструктивні рішення, поверховість, приблизні ціни і обсяги основних робіт;

орієнтовні строки початку і закінчення будівництва;

приблизні склад, обсяги і строки передачі проектної документації;

орієнтовні строки передачі будівельного майданчика;

джерела фінансування і приблизний розподіл коштів за роками;

зобов’язання сторін у питаннях забезпечення об’єкта устаткуванням, виробами і матеріалами;

порядок розрахунків і платежів, надання авансу, доплата за дострокове закінчення робіт;

ризики, що підлягають обов’язковому страхуванню;

сума застави, інші гарантії сторін;

обов’язки сторін щодо підготовки необхідної для укладання контракту документації, виконання відповідних досліджень і робіт, а також щодо фінансування затрат, що виникають у підготовчий до укладання контракту період;

порядок і строки укладання контракту;

відповідальність сторін за порушення перед контрактної угоди;

умови відмови від укладання контракту.

Укладання контрактів через тендерні торги створює умови для конкурсного відбору підрядників, конкуренції і змагання між ними. Такі контракти повинні укладатись насамперед на будівництво об’єктів, що фінансуються за рахунок державних капітальних вкладень. Проведення торгів здійснюється замовником у порядку, передбаченому діючим Положенням з цього питання [N5; с.3].

Термін “будівництво” відповідно до конвенції 167 “Про безпеку та гігієну праці у будівництві” від 20 червня 1988 р. охоплює:

будівельні роботи, серед яких земляні роботи і спорудження, конструктивні зміни, реставраційні роботи, капітальний і поточний ремонт (куди входить чистка і фарбування) та знесення усіх видів будинків чи будівель;

цивільне будівництво, включаючи земляні роботи і спорудження, конструктивні зміни, капітальний і поточний ремонт та знесення, наприклад, аеропортів, доків, гаваней, внутрішніх водяних шляхів, гребель, захисних споруд на берегах річок і морів та поблизу зон обвалів, автомобільних доріг і шосе, залізниць, мостів, тунелів, віадуків та об’єктів, пов’язаних з наданням послуг, таких як комунікації, дренаж, каналізація, водопостачання й енергопостачання;

монтаж та демонтаж будов і конструкцій з елементів заводського виробництва, а також виробництво збірних елементів на будівельному майданчику [N30, с.107].

Таким чином, значення договорів підряду в будівництві визначається тим, що в умовах ринкової економіки саме договір як угода, що ґрунтується на вільному волевиявленні сторін, стає основним регулятором відносин між учасниками будівництва на всіх етапах інвестиційної діяльності – від проектування до виведення об’єкта на проектну потужність.

Договори підряду в будівництві, укладені замовниками і відповідними підрядними організаціями і відповідними підрядними організаціями, є підставою для формування їхніх виробничих планів і програм, а також для здійснення фінансово-кредитних відносин між замовниками, підрядчиками та банками, що фінансують їхню діяльність.

Зміцнення договірних відносин, найповніше використання можливостей договору з метою прискорення будівництва, поліпшення його якісних показників є важливим напрямом удосконалення господарського механізму інвестиційної діяльності в цілому і капітальному будівництві зокрема [N29, с.243].

Можна зробити висновок, що договір будівельного підряду є одним з видів підрядних договорів ним опосередковуються відносини з будівництва нових, розширення, реконструкції та технічного переоснащення діючих підприємств та соціальних об’єктів.

Слід відзначити, що основними завданнями в галузі будівництва на сьогоднішній день є зміна інвестиційної політики, яка б мала залучати інвестиційні вкладення в основному державного характеру, значне скорочення кількості одночасно споруджуваних об’єктів, що є позитивним, адже допоможе спорудити об’єкт відповідної якості, зменшення рівня незавершеного будівництва – одне з найосновніших завдань в галузі будівництва.

На сам кінець треба відзначити, що для ефективнішого регулювання відносин в галузі будівництва необхідно прийняти ряд нових положень, правил, нормативних актів, інструкцій та інше, що дало б змогу перебудувати цю сферу, розробити нові технології у будівництві об’єктів виконання робіт у цій сфері.

Розділ ІІ Сторони договору будівельного підряду

Оскільки угода є вольовим актом, спрямованим на досягнення правового результату, то й укладати її можуть лише особи, які володіють у тому чи іншому обсязі дієздатністю, тобто воля яких характеризується достатньо психічною зрілістю [N14, с.148]. За чинним законодавством сторони на виконання будівельних робіт – замовник і підрядник – це організації наділені правами юридичної особи, або громадяни (фізичні особи) [N19, с.475]. Якщо вони виступають єдиними учасниками контракту, останній має двохсторонній характер. Якщо, крім замовника і підрядника, сторонами контракту є також інші учасники будівництва (проектні організації, постачальники устаткування, банки, субпідрядники), контракт є багатостороннім.

Відповідно до контракту замовник виступає покупцем виконаних підрядником робіт, контролює хід їх виконання, може бути співвиконавцем контракту. Якщо замовник і інвестор є різними особами, функції замовника доручаються посередницьким, управлінським, консультаційним та іншим подібним структурам. Повноваження інвестора і замовника в цьому випадку повинні чітко розмежовуватись. Інвестор може залишити за собою право вирішення основних питань будівництва об’єкта: визначення ціни і строків здачі в експлуатацію. Повноваження інвестора і замовника слід розмежовувати шляхом укладання між ними договору, угоди або іншого подібного документа [N5, ст.4]. Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб’єктами інвестиційні діяльності, є договір (угода).