Підрядниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які одержали у встановленому законом порядку право (ліцензію) на здійснення будівельної діяльності, або посередницькі, управлінські, консультаційні та інші подібні структури, які здійснюють підбір безпосередніх виконавців, укладають з ними контракти, координують їх діяльність, забезпечують здачу об’єктів в експлуатацію [N5, с.5]. Підрядники при виконанні будівельних робіт з метою задоволення побутових чи інших потреб громадян застосовують Правила побутового обслуговування населення затверджені КМ 16.V.94 р. [N15, с.249]

Сторони самостійно визначають умови контракту, взаємні зобов’язання, враховуючи при цьому чинні нормативні документи, особливості будівництва об’єкта, організаційно-правову форму контракту, спосіб його укладання.

Головними умовами контракту є строки будівництва об’єкта (виконання робіт, послуг) і ціна робіт (послуг), виконання яких здійснює підрядник. При укладанні традиційних двохсторонніх контрактів підрядник відповідає за виконання робіт, передбачених проектом будівництва, здачу об’єкта в експлуатацію. Замовник за домовленістю сторін може брати на себе зобов’язання щодо виділення будівельного майданчика, забезпечення проектною документацією, устаткуванням, матеріалами спеціального призначення, фінансування і оплати робіт, підготовки об’єкта до здачі в експлуатацію [N5, с.5]. Відповідно до ЦК УРСР коло суб’єктів договірних відносин в будівництві обмежується лише юридичними особами на відміну від ЦК України, де коло суб’єктів не обмежується, а розширюється [N18, с.193]. Договір може мати складну структуру договірних зв’язків, тобто укладатися за системою генерального підряду. Замовник укладає договір з генеральним підрядником, який частково виконує роботи (як правило, загально-будівельні) своїми силами і засобами, а певний обсяг робіт передає за договором субпідряду іншій спеціалізованій монтажній організації. Генеральний підрядник самостійно врегульовує відносини з субпідрядником і відповідає за його дії перед замовником [N18, с.199]. Допускається укладання генпідрядником контракту субпідряду на комплексне виконання монтажних і спеціальних будівельних робіт з однією субпідрядною організацією, яка виконує провідні роботи (монтаж технологічного або енергетичного обладнання). Ця організація має право залучати до виконання доручених їй у комплексі окремих видів робіт інші спеціалізовані організації та укладати з ними контракти. Відповідальність перед генпідрядником за всі роботи, передбачені комплексним субпідрядним контрактом, враховуючи і роботи, що виконуються залученими організаціями несе основна субпідрядна організація, яка уклала контракт з генпідрядником.

Генпідрядник укладає із субпідрядником контракт субпідряду на виконання окремих видів робіт для забезпечення введення в дію виробничих потужностей і об’єктів будівництва у визначені контрактом строки. При укладанні та виконанні контракту субпідряду сторони керуються Законами України “Про підприємства в Україні”, “Про інвестиційну діяльність”, Положенням про підрядний контракт у будівництві України, затвердженим наказом Мінбудархітектури України від 15 грудня 1993 року № 9, та іншими законодавчими і нормативними актами України.

Субпідрядник, який за контрактом субпідряду здійснює монтаж основного технологічного і енергетичного устаткування, зобов’язаний разом з генпідрядником і замовником забезпечити введення в дію потужностей і об’єктів в установлені строки [N13, с.56].

Договір будівельного підряду має консенсуальний, двохсторонній і оплатний характер [N21, с.198]. Предметом договору завжди є певна дія, але ця дія може бути тільки правомірною. Якщо предметом договору буде неправомірна дія, тобто незаконна, то такий договір визнається недійсним [N24, с. 377]. Предметом даного договору є збудований відповідно до затвердженої документації об’єкт або виконані будівельні роботи [N21, с. 198].

Ст. 880 ЦК України наголошує про ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об’єкта будівництва до його прийняття замовником несе підрядник, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника [N9, с.233]

Сторони визначають у контракті ризики, страхування яких є обов’язковим. Сторони визначають свої зобов’язання щодо питань забезпечення працівників транспортними засобами, харчуванням, водою, медичним обслуговуванням, гуртожитками, страхуванням тощо. Обсяги цих послуг, порядок та строки їх надання передбачаються додатками до контракту.

Для захисту своїх інтересів сторони визначають у контракті фінансові гарантії виконання договірних зобов’язань. Фінансова гарантія підрядника може здійснюватися у формі грошової застави, що перераховується на рахунок замовника разовим платежем або шляхом багаторазових утримань із сум проміжних платежів за виконані роботи [N27, с.35].

Застава підрядника вноситься на період до закінчення гарантійного строку експлуатації об’єкта. За рахунок застави можуть покриватись витрати замовника при банкрутстві підрядника, усуненні недоліків у роботах, які виявлені в гарантійний період, силами сторонніх організацій або власними силами, якщо підрядник відмовився від їх усунення, а також інші обґрунтовані збитки, заподіяні замовнику з вини підрядника, від компенсації яких він відмовився або не в змозі їх компенсувати [N22, с.205]. Підставою для такого використання коштів застави може бути згода обох сторін, а при відмові підрядника компенсувати заподіяні збитки – наявність документів, які підтверджують порушення договірних зобов’язань і зумовлені цією обставиною втрати.

Розмір застави доцільно передбачати в контракті у відсотках від встановленої договірної ціни. Невикористані кошти застави після закінчення гарантійного строку підлягають поверненню підряднику. В умовах інфляції їх слід індексувати з урахуванням фактичної процентної ставки за кредит. Частина або вся сума застави може бути повернена підряднику після підписання акта здачі об’єкта в експлуатацію, якщо у замовника відсутні претензії до виконаних робіт [N25, с. 120]

Крім застави, для фінансової гарантії діяльності підрядника може використовуватись поручительство банку, страхової компанії, інших