обчислюється в розмірі 13% від ціни договору, для державного він становить лише 5%.
Ще одним "показником" так званої "урівнялівки" є законодавче закріплення нових посвідчуваних написів, які внесли значну плутатину в діяльність нотаріуса. Так, по зразкам посвідчувальних написів, не встановлюється який нотаріус посвідчує документ чи приватний чи державний. Хоча великого значення для урівняння нотаріальних контор дані посвідчувальні написи не мають. А розмежування нотаріусів має свої негативні риси. Так, через велике навантаження державних нотаріальних контор (які мають здійснювати дії по оформленню спадщини), люди втрачають багато часу.
Приватний нотаріус може, як визначено Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, може вчиняти слідуючі нотаріальні дії:
1) посвідчення правочинів (договорів, заповітів, довіреностей, шлюбних договорів та ін.)
2) видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя;
3) видача свідоцтв про посвідчення та прийняття на зберігання секретних заповітів;
4) видача свідоцтв про придбання майна з публічних торгів;
5) видача дублікатів документів, що зберігаються у справах приватного нотаріуса;
6) накладання заборони відчуження житлового будинку, будівлі, садиби, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого і рухомого майна, майнових прав;
7) засвідчення правильності копій (фотокопій) документів і виписок з них;
8) засвідчення справжності підписів на документах;
9) засвідчення правильності перекладу документів з однієї мови на іншу;
10) посвідчення факту, що фізична особа є живою;
11) посвідчення факту, що особа перебуває в певному місці;
12) посвідчення факту тотожності особи із зображенням на фотокартці;
13) вчинення протесту векселів;
14) передання заяв фізичних і юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам;
15) вчинення виконавчих написів;
16) прийняття на зберігання документів;
17) пред'явлення чеків до платежу і посвідчення неоплати
чеків.
Цей перелік не є вичерпним, оскільки в Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України є пряма вказівка на те, що законодавством на нотаріусів може бути покладено вчинення і інших нотаріальних дій.
Нотаріальні дії вчиняються нотаріусами України з використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Ці бланки є документами суворої звітності. Використання таких документів нотаріусами вимагає суворого звітування перед постачальником. Нещодавно, новими нормативними актами на нотаріусів було покладено обов'язок пересилки зіпсованих і анульованих спеціальних бланків відповідному органу, який їх постачає.
Спеціальні бланки використовуються нотаріусами для викладення примірників правочинів (як для таких, для яких законом передбачено обов'язкову нотаріальну форму, так і для правочинів, для яких не встановлено спеціальної форми, але сторони виявили бажання посвідчити такий правочин нотаріально.); договорів про розірвання вищевказаних правочинів, свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя; свідоцтв про придбання майна з публічних торгів; свідоцтв про посвідчення фактів, свідоцтв про прийняття на зберігання секретних заповітів; свідоцтв про передачу заяв фізичних і юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам, дублікатів документів; перекладу. Переклад має бути викладений на спеціальному бланку в тому випадку, коли нотаріус особисто знає іноземну мову та здійснює переклад документа на цю мову. В інших випадках, переклад здійснює відповідний нотаріальний перекладач, а нотаріус вже завіряє не вірність перекладу, а підпис перекладача. Тоді посвідчувальний напис друкується на зворотній стороні перекладу без використання спеціальних бланків.
На нотаріуса покладається велика відповідальність. Так, навіть в текстах правочинів, вказується, що сторони діють добровільно без будь-якого примушування, як фізичного так і морального, усвідомлюючи значення своїх дій і бажаючи настання відповідних юридичних наслідків. Це означає, що особа, яка з'явилась до нотаріуса має підтвердити своє вільне волевиявлення. У випадках, якщо особа не може сама висловити свою волю через те, що не володіє державною мовою чи є німою, нотаріус має запросити в нотаріальну контору особу, яка знає мову, якою володіє особа, в тому числі мову знаків німих осіб. Коли я була на практиці, в нотаріальну контору було запрошено таку особу, яка допомогла клієнту висловитись та переклала нотаріусу мову клієнта.
Ще одним цікавим моментом було те, що коли нотаріус не впевнений в дієздатності особи, він має надіслати в відповідні органи запит, в якому міститься питання щодо здатності особи керувати своїми діями, а також розуміти їх значення. Я надрукувала такий запит, який було відправлено Івано-Франківську центральну поліклініку.
Нотаріус - податковий агент.
Не можливо розглянути питання діяльності нотаріуса не торкаючись найбільш шокуючої теми, яка турбує якщо не всіх нотаріусів, то принаймні їх значну частину. Це питання про покладення на нотаріуса обов'язків податкового агента при посвідченні договорів купівлі-продажу нерухомого майна чи міни цього майна.
Мною був вивчений Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб", який відрізняється від іншого законодавства меншою кількістю логіки та більшим відривом теорії від практики, ніж будь-який інший нормативно-правовий акт, а також роз'яснення Державної податкової адміністрації України та Міністерства юстиції України, які були дані для "полегшення роботи нотаріусів з питання оподаткування", хоча вони навпаки потягнули за собою багато невирішених проблем. В кожному конкретному випадку виникають нові питання, щодо вирішення яких не дається ніяких відповідей. Наприклад, як нараховується податок при обміні квартирами, та яку частину податку накладати на яку сторону.
В тексті відповідного договору має зазначатись витрати які поніс продавець при продажі нерухомого майна.
Так, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Дмитрук С.Д. визначає: "Відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" Продавець сплатив прибутковий податок в сумі ( ) гривні копійки згідно квитанції такого-то банку № від року."
В іншому випадку, якщо укладається договір дарування, нотаріус має роз'яснити сторонам зміст вимог відповідних статей Закону України "Про