Всього прошнуровано,

пронумеровано аркушів

____________________

Нотаріус _________

Засвідчення вірності підписів на документах.

Нотаріус засвідчує справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини. Посвідчувальний напис в даному випадку є таким:

"_" ________2005 року я, Дмитрук С.Д., нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу, засвідчую справжність підпису гр. , який зроблено у моїй присутності. Особу гр., який (яка) підписав (ла) документ, встановлено.

На договорі може бути засвідчена справжність підпису особи, що підписалась за іншу особу, яка не змогла це зробити внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин. У цьому випадку нотаріус установлює особу як того, хто підписався, так і того, за кого ця особа підписалась. Про причини, з яких фізична особа не могла підписати документ, зазначається в посвідчувальному написі.

Як видно з вищенаведеного прикладу, нотаріус засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені в документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою.

Мною було надруковано заяву-згоду особи на добудову балкону до іншої квартири, яка додається (див. Додаток № 2).

При засвідченні зразків підписів посадових осіб юридичних осіб на картках, що подаються в банківські установи з метою відкриття рахунків, нотаріус перевіряє обсяг правоздатності юридичної особи, справжність підписів посадових осіб та їх повноваження на право підпису. Причому вказується, що наприклад, посвідчується справжність підпису і вказується посада особи, (наприклад, справжність підпису головного бухгалтера такого-то).

На підтвердження повноважень на право підпису нотаріусу подається наказ про призначення на посаду, протокол про обрання посадової особи, довіреність на ім'я керівника, видана вищим органом управління юридичної особи, тощо.

Види заповітів в цивільному законодавстві.

Посвідчення заповітів теж перетерпіло певних змін. Так, заповідач має особисто прочитати заповіт, та зазначити про це в тексті заповіту. Це зазначається словами, написаними від руки особисто заповідачем:

"цей заповіт мною прочитаний і підписано особисто".

У противному випадку, як зазначається законодавством, заповіт має бути посвідчений при свідках. В тексті заповіту зазначаються дані свідків та слова, що заповіт прочитано кожним з свідків вголос особисто в присутності заповідача, нотаріуса і другого свідка, написані свідками особисто та їх підписи. Я надрукувала такий заповіт, (див Додаток № 3).

Хотілось би виділити такий вид заповітів, як секретний заповіт. Цей заповіт пишеться заповідачем особисто. Рекомендується дотримати загальних вимог щодо заповіту, а саме, в заповіті має бути вказано місце і час складання заповіту, а також він має бути підписаний особисто заповідачем. Зміст секретного заповіту може бути довільним, на власний розсуд заповідача. Після його написання, заповідач має покласти секретний заповіт в конверт, який необхідно заклеїти, та засвідчити в нотаріальній конторі. Нотаріус не ознайомлюється з текстом секретного заповіту, а отже, зміст заповіту всім стане відомий лише при оголошенні його спадкоємцям. Нотаріус, отримавши від спадкодавця заклеєний конверт з секретним заповітом має написати на цьому конверті посвідчувальний напис, поставити печатку та покласти його у інший конверт, на якому пишеться прізвище, ім'я, по батькові заповідача, дата його - народження та дата прийняття його заповіту на зберігання. Це положення є дещо неповним, оскільки відомості про заповіт мають бути внесені до Єдиного реєстру заповітів, в якому обов'язково має вказуватися місце народження заповідача.

Цей заповіт зберігається у правах нотаріуса, а в разі здачі його у державний нотаріальний архів - в архіві. Ні в якому разі цей заповіт не можна підшивати в папку за допомогою дирокола, оскільки такий спосіб може суттєво пошкодити заповіт. На секретному заповіті нотаріус робить такий посвідчу вальний напис:

"_" ______2005 року, цей заповіт посвідчено мною, Дмитрук С.Д., приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, засвідчено підпис заповідача , який зроблено в моїй присутносгі, на поданому заповідачем конверті, у якому, за його усною заявою міститься підписаний ним секретний заповіт.

Особу заповідача встановлено.

Тут є деякі моменти, що на мою думку, заслуговують уваги з боку законодавчих органів. Так, в інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, дуже мало відомостей можна знайти щодо форми і змісту даного свідоцтва про оголошення секретного заповіту. Звичайно, можна припустити, що таке свідоцтво викладається на спеціальному бланку для вчинення нотаріальних дій. Ще одним неясним моментом є те, що немає вказівки на те, що має робити особа з таким свідоцтвом. Звичайно, по аналогії можна зрозуміти, що таке свідоцтво підлягає поданню в державну нотаріальну контору, де видається свідоцтво про право на спадщину, але варто би було конкретизувати ці моменти, оскільки вони можуть привести до непорозумінь, в результаті чого положення про секретний заповіт залишиться лише на законодавчому рівні і буде носити тільки декларативний характер, як і велика кількість положень в Українському законодавстві.

Посвідчення договорів відчуження нерухомого майна.

Посвідчення договорів про відчуження нерухомого майна провадиться за місцем знаходження указаного майна. До нерухомого майна належать: житлові будинки, садиби, квартири, дачі, садові будинки, гаражі, земельні ділянки, тощо. При нотаріальному посвідченні договорів про відчуження житлового будинку, а також іншого нерухомого майна, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності на вказане майно та, у передбачених законодавством випадках, документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.

Стосовно оподаткування договорів, варто зазначити, що оподаткування садиби проводиться як одного об'єкта оподаткування, а у всіх інших випадках, два об'єкта незалежно від того, чи відчуження цих об'єктів