З цим не можна погодитись, тому що помилково вважати версію процесу-альною категорією. Вона є тільки формою людського мислення.

Слід звернути увагу, що самостійним елементом криміналь-но-процесуального доказування виділяють і закріплення доказів. Хоча "правильніше буде включати процесуальне закріплення доказів до їх збирання, бо готових доказів насправді немає, а є лише матеріальні або Ідеальні сліди якоїсь події як можлива доказова Інформація".33 [14] Михеенко М. М.: Нор В. Т Шибіко В. П. Вказана праця С. 116.

Тобто з вище наведеного слід зробити висновок, що еле-ментами кримінально-процесуального доказування є тільки збирання /формування/, перевірка, оцінка доказів та їх джерел. Потрібно зазна-чити, що дані елементи доказування тісно переплітаються один з одним в процесі практичної діяльності і тільки максимально повне викорис-тання всіх елементів кримінально-процесуальної діяльності може дати необхідний практичний результат і надати необхідну теоретичну базу для розуміння цього складного і багатогранного поняття. Слід також не забувати про двозначність цього поняття, як дослідження фактичних обставин і обґрунтування певних висновків, тези, рішення у справі.

Слід згадати про існування такого поняття, як вчення про докази /теорія доказів/, що є невід'ємною частиною науки кримі-нального процесу і вивчення та дослідження загальнотеоретичних та практичних питань кримінально-процесуального доказування.

Розділ 2

Предмет, межі та суб'єкти доказування в кримінальному процесі "Предмет доказування в кримінальному процесі - це така сукупність передбачених кримінально-процесуальним законом обставин, установлення яких необхідно для вирішення заяв і повідомлень про злочини, кримінальної справи в цілому або судової справи у стадії виконання вироку, а також для прийняття процесуальних профілактич-них заходів у справі". 11 14 Михеенко М.М. Нор В.Т. Шибіко В. П. Кримінальний процес України. Київ; Вид. "Либідь". 1999 р. С. 132.

Предмет доказування в кримінальному процесі не обмежу-ється тими обставинами і фактами, що були у минулому. Деякі явища, які потребують доказування можуть продовжувати своє Існування і на момент самого доказування. А саме: обставини, що характеризують особу винного, його сімейний стан, психічна хвороба, наслідки скоєного, тощо.

Необхідно звернути увагу на те, що неприпустимо відріз-няти предмет доказування в кримінальній справі від обставин, що мають значення у справі. Який факт, значимий в кримінальному процесі має бути предметом до-казування. З Іншої сторони, будь-яка обставина, що входить в пред-мет процесуального доказування, не може не мати значення у справі. Отже в поняття предмету доказування в кримінальному процесі входять всі факти та обставини, що мають відношення / є необхідними для правильного вирішення/ в конкретній справі.

Але неприпустимим є безпідставне розширення предмету доказування, тобто встановлення тих фактів і обставин, що зна-чення для вирішення справи не мають, або доказування тих фактів та обставин, що вже доказані.

Також неприйнятним є звуження предмету процесуального доказуван-ня, оскільки це може призвести до Істотного утруднення, або взага-лі неможливості з'ясувати об'єктивну Істину в справі та прийнятті правильного рішення.

Тобто в даному випадку необхідним є чітке визначення предмету доказування в кримінальному процесі в кожному конкретно-му випадку, що є запорукою правильного правозастосування.

Поділ предмету кримінально-процесуального доказування. Зокрема Ф. Н. Фаткуллін поділяє предмет кримінально-процесуального на З групи.

Перша група складається з: "Фактів і обставин, що знахо-дяться в рамках конструктивних ознак того чи Іншого складу злочи-ну".11 17 Фаткуллін Ф. Н. Обмиє проблеми процессуального доказы-
вания. Казань; Вид. "Издательство Казанского университета".
1973 р. С. 56. В даному випадку слід відзначити, що ці факти та обста-вини мають безпосереднє значення для прийняття рішення у справі.

"Такими е:

- протиправне і суспільно-небезпечне діяння, ступінь його здій-снення, час, місце, спосіб та інші обставини здійснення;

- факт здійснення діяння або участі в ньому певних осіб, досягнен-ня ними віку, з якого можливе їх визнання суб'єктами злочину;

- факт наявності або відсутності вини цих осіб в скоєнні діяння, форми їх вини, мотиви і мета;

- шкідливі наслідки скоєного, їх характер, об'єм і причинний зв'я-зок з діями або бездіяльністю винного;

- обтяжуючі або пом'якшуючі вину обставини, в тому числі, що харак-теризують особу правопорушника, якщо вони розглядаються в якості конструктивних ознак складу злочину".2 2 17 Фаткулін Ф.Н. вказана праця С. 56-57

Другу групу включають в себе: " Обставини, що мають Істо-тне юридичне значення в справі. 11 17 Фаткулін Ф.Н. вказана праця С. 56-57

Це такі обставини і факти, що хоч і не містять в собі ознак складу злочину, але мають певне юридичне значення у справі. ' До цієї групи відносяться:

- обставини, які по діючому законодавству можуть звільнити винного від кримінальної відповідальності;

- обставини, що враховуються при призначенні покарання, як пом'як-шуючі або обтяжуючі ступінь відповідальності винного;

- Інші обставини, що характеризують особу, що скоїла злочин;

- характер і розмір спричиненої у справі матеріальної шкоди, якщо навіть остання не враховується конструктивною ознакою складу да-ного злочину;

- процесуальні обставини, що виключають провадження у справі; 17 Фаткулін Ф.Н. вказана праця С. 58

- Тощо.

До третьої групи відносяться: "Обставини, встановлення яких має доказове значення у справі.

ЦІ обставини можуть мати найрізноманітнішу форму. Це наяв-ність на місці скоєння злочину документів, речей та Інших слідів певної особи; приналежність певній особі знаряддя вчинення злочи-ну; тощо.

" Тим не менше всі вони, будучи виявлені /встановлені/ в справі, от-римують однакову природу - стають доказовими фактами, що є необхід-ні для вияснення юридичне значимих обставин в кримінальному процесі. "

Розглянувши думку автора,