"Під засобами процесуального доказування належить розумі-ти конкретні фактичні дані, що використовуються для встановлення шу-каних обставин справи, джерел цих даних та способи їх отримання, перевірки та використання під час доказування. " 11 Фаткуллін Ф. Н. Общие проблеми процессуального доказнвания. Казань; Вид. 'Издательство Казанского университета". Г973 р. С. 90.

Отже, поняття " засобів" кримінально-процесуального дока-зування дозволяє можливість поділу на окремі види цього поняття. А саме один Із видів засобів кримінально-процесуального доказування являє собою фактичну Інформацію про факти і обставини, що мають зна-чення у справі. Тобто це конкретні фактичні дані у справі. Цей вид засобів кримінально-процесуального доказування називається доказами.

Другий вид цього поняття є засобом передачі та збережен-ня фактичної Інформації у справі. Він формує так звані джерела про-цесуального доказування.

І останнім, третім видом цього поняття є "засоби" збиран-ня, перевірки, оцінки і використання фактичних даних та їх джерел, що виражаються в передбачених законом діями суб'єктів кримінального процесу. Цей вид цього поняття називається засобом отримання доказів та оперування ними.

Слід зазначити, що всі види поняття "засобів кримінально-процесуального доказування" Існують в міцній взаємодії один з одним. Хоча не слід змішувати види цього поняття, оскільки вони вис-вітлюють різні стадії, в яких центральне місце будуть займати дока-зи, як дані про ті чи інші факти чи обставини об'єктивного світу, що входять до предмету доказування у справі. Але дані про факти і обставини не отримуються нізвідки, вони мають певні джерела свого походження, які в свою чергу повинні бути отримані тільки способами, які визначені в законодавстві. Тому визначення поняття "засобів кри-мінально-процесуального доказування" мають самостійну природу і їх змішування в одне ціле нерозривне поняття є абсолютно неприпустимо.

3.2. Способи отримання і перевірки доказів та їх джерел в кримінальному процесі.

" Під способом утримання і використання доказів розуміють ті передбачені законом дії, за допомогою яких органи слідства, прокура-тури, суду збирають, перевіряють і оцінюють фактичні дані та їх дже-рела, а також обґрунтовують висновки у справі".11 17 Фаткуллін Ф. Н. Общие проблеми процессуального доказы-вания. Казань; Вид. "Издательство Казанского университета". 1973 р. С. 128.

Збирання / формування/ доказів чітко врегульоване чинним зако-нодавством, зокрема базовим нормативно-правовим актом, в даному випад-ку КПК.

Серед способів збирання / формування/доказів та їх джерел є на-самперед проведення процесуальних дій, що включають у себе:

- слідчі та судові дії;

- подання доказів з власної Ініціативи;

- Інші процесуальні дії.

Проведення слідчих та судових дій чітко регулюється КПК. Зокре-ма, це питання висвітлено М. М. Михеенко: " Це - затримання і допит підозрюваного /ч. і ст. 104, ст. 106, 107/, допит свідка /ст. 167, 168, 303, 304, 307/, потерпілого /ст. 171, 308/, обвинуваченого /ст. 143, 300, 438/, експерта / ст. 201, 311/, очна ставка /ст. 172, 173, 304/, пред'яв-лених для впізнання / ст. 174, 175, 309/, обшук, виїмка /ст. 177-188/, огляд /ст. 190-192, 313-315/, ексгумація трупа / ч. 2 ст. 192/, освід-чування/ст. 193/, відтворення обстановки та обставин події /ст. 194/, призначення експертизи /ст. 196-203, 310, 312/. "22 14 Михеенко М. М.; Нор В. Т.; Шибіко В. П. Кримінальний про-цес України; Вид. "Либідь". 1999 р. С. 119.

Цей список слідчих та судових процесуальних дій є вичерпний. Вчинення Інших слідчих чи судових дій - не передбачених законом приз-водить до порушення режиму законності та може призвести до обмежен-ня чи порушення прав і свобод людини.

Подання доказів з власної Ініціативи в даному випадку є правом, а не обов'язком таких суб'єктів кримінального процесу, як: підозрю-ваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач; що застосовується ними для захисту своїх прав та Інтересів у справі.

До Інших процесуальних дій належать: витребування предме-тів та документів; одержання їх від учасників процесу, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян; вимоги проведення ревізій; а також відібрання пояснень від посадових осіб та громадян /ст. 66; ч. З ст. 97 КПК/.

В КПК визначено, що фіксація доказової Інформації здійсню-ється шляхом ведення протоколів, застосування звукозапису, кінозйом-ки, відеозапису, а також може проводитись стенографування. Хоча сам стенографічний запис до протоколу не додається, а залучається тільки його розшифровка /ст. 84, 85, 85-1; 85-2; ч. 6 ст. 114/. Цей перелік є вичерпним, будь яка Інша фіксація доказової Інформації процесуально-го значення немає.

Перевірка достовірності доказів та їх джерел є важливим ета-пом доказування в кримінальному процесі. Вона на відміну від оцінки є не тільки розумовою діяльністю, але полягає також в проведенні пев-них практичних дій. Зокрема, в основі перевірки доказів та їх джерел лежить зіставлення наявних доказів. Також перевірка доказів полягає в отриманні нових доказів, що підтверджують вже наявні. Деякі проце-суальні дії саме направлені на перевірку наявних доказів. Це такі, як очна ставка, відтворення обстановки та обставин події. Важливим для перевірки доказів є оперативно-розшукові заходи, & також з’ясування джерел проінформованості осіб, що допитуються.

3. 3. Оцінка показів та їх, джерел в кримінальному процесі.

Оцінка на відміну від збирання / формування/ та перевірки до-казів та їх джерел е виключно розумовою /логічною/ діяльністю. Хоча наслідки цієї оцінки проявляють себе назовні в окремих юридично зна-чимих процесуальних діях посадових