Вирок, ухвали, постанови, на які подається апеляція і назва суду, який їх постановив ;

Вказівку на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали чи постанови, та доводи на її обґрунтування ;

Прохання особи, яка подає апеляцію ;

Перелік документів, які подаються до апеляції.

Слід зауважити, хоча і норми Кримінально - процесуального кодексу України і не передбачають цього, однак виходячи з практики, якщо апеляція подається представником цивільного позивача (цивільного відповідача ), то до апеляційної скарги обов’язково долучається доручення.

Якщо вищевказаної вимоги не виконані, то головуючий суддя своєю постановою залишає апеляцію без руху і повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог протягом семи діб з моменту одержання повідомлення, причому ця постанова оскарженню не підлягає.

Якщо у встановлений строк позивач, відповідач або їх представники мають право доповнити, змінити або відкликати свою апеляційну скаргу, а також подати свої заперечення на апеляцію іншого учасника судового розгляду.

Про дату розгляду в апеляційному суді суд першої інстанції сповіщає цивільного позивача, цивільного відповідача направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об’яв суду.

Цивільний позивач, цивільний відповідач і їх представники можуть бути викликані на судове засідання при попередньому розгляді справи апеляційним судом, однак необов’язково. Їх неявка не є перешкодою для розгляду справи. Якщо ж вони з’явились, то , після доповіді судді, вони висловлюють свої думки щодо питань, які винесені на розгляд.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції цивільний позивач має наступні права :

Подавати клопотання ;

Заявляти відповіді ;

Давати пояснення з приводу поданої апеляції ;

Виступати в судових дебатах ;

Підтримувати апеляцію або відмовитись від неї ;

Ознайомлюватись з додатковими матеріалами, якщо вони були подані.

Цивільний відповідач має аналогічні права в судовому засіданні апеляційної інстанції. Представники цивільного позивача і цивільного відповідача мають ті ж права, що і особи, інтереси яких вони представляють.

Слід зауважити, що у разі відмови позивача, відповідача або їх представників від своїх вимог і при відсутності апеляцій інших учасників судового розгляду апеляційний суд виносить ухвалу про закриття апеляційного провадження.

За результатами розгляду справи в апеляційному суді він може прийняти одне з наступних рішень ( в тому числі і щодо цивільного позиву ) :

винести ухвалу про залишення вироку чи постанови без зміни, а апеляцій без задоволення; скасування вироку чи постанови і повернення справи прокурору на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд в суд першої інстанції ; скасування вироку чи постанови і закриття справи ; зміну вироку чи постанови ;

постановити свій вирок, скасовуючи повністю чи частково вирок суду першої інстанції ;

постановити свою постанову, скасовуючи повністю чи частково постанову суду першої інстанції ;

винести ухвалу про залишення ухвали чи постанови без зміни, а апеляції без задоволення; скасування ухвали чи постанови і повернення на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, а у випадку скасування ухвали чи постанови про закриття справи і повернення її на додаткове розслідування ; скасування окремої ухвали чи постанови ; зміну ухвали чи постанови ;

Постановити свою ухвалу, скасовуючи повністю чи частково ухвали чи постанови суду першої інстанції.

Отже, підсумовуючи вищевказане, слід зробити висновок, що у зв’язку з введенням у Кримінально - процесуальне законодавство інституту апеляційного оскарження судових вироків, ухвал, постанов, що не набрали законної сили, у практичній діяльності з’явилась нова група правовідносин, яка потребує формування нової судової практики застосування норм кримінально - процесуального законодавства.

У випадках, коли рішення не набрало законної сили, воно оскаржується апеляційному порядку. Якщо ж рішення було прийняте апеляційним судом, то скарга на нього розглядається в порядку касаційного провадження.

Серед осіб, які згідно ст.. 384 Кримінально - процесуального кодексу України мають право на касаційне оскарження, названі позивач, відповідач або їх представники. Однак оскаржувати в касаційному порядку вони можуть лише ту частину судового рішення, яка стосується вирішення цивільного позову в кримінальній справі.

Цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їх представникам надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги.

Цивільний позивач, цивільний відповідач і їх представники вправі подати касаційну скаргу на вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним, як судом першої інстанції та на вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, протягом одного місяця з моменту проголошення вироку оголошення ухвали або постанови , які оскаржуються.

Якщо ж, цивільний позивач, цивільний відповідач і їх представники оскаржують в касаційному порядку вирок чи постанову районного ( міського ), міжрайонного ( окружного ) судів, військового суду гарнізону або ухвалу апеляційного суду, постановлену щодо таких вироків чи постанов, то термін подання складає 6 місяців з моменту набрання чим рішенням законної сили.

Порядок поновлення пропущеного строку для касаційного оскарження аналогічний до апеляційного. Позивач, відповідач і їх представники подають касаційну скаргу через суд, який постановив вирок, ухвалу чи постанову, а на інші рішення – безпосередньо до касаційного суду. До скарги вони зобов’язані додати стільки її копій, щоб їх можна було б вручити усім учасникам процесу, інтересів яких вона стосується.

У касаційній скарзі цивільний позивач, цивільний відповідач або їх представники повинні вказати :

Назву суду, якому адресується касаційна скарга ;

Особу, яка подає касаційну скаргу ;

Вирок, ухвали, постанови, на які подається касаційна скарга і назва суду, який їх постановив ;

Вказівку на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали чи постанови, та доводи на її обґрунтування ;

Прохання особи, яка подає касаційну скаргу ;

Перелік документів,