До початку розгляду справи в касаційному суді цивільний позивач, цивільний відповідач і їх представники вправі поповнити, змінити чи відкликати касаційну скаргу, а також подати свої заперечення на скаргу чи подання іншого учасника судового розгляду.

Цивільний позивач, цивільний відповідач і їх представник може брати участь у засіданні суду касаційної інстанції. У разі потреби суд має право запросити позивача, відповідача або їх представників для дачі пояснень.

Однак, виходячи зі змісту ч. ІІ ст.. 391 Кримінально - процесуального кодексу України цивільний позивач, цивільний відповідач і їх представники незобов’язані давати пояснення у судовому засіданні суду касаційної інстанції, оскільки це є їх право [ 1; 2 – c.166 ].

На ствердження або спростування доводів, викладених у касаційній скарзі, цивільний позивач, цивільний відповідач або їх представники, що її подали, мають право подати до касаційного суду документи, яких не було в справі, причому вони зобов’язані вказати, яким шляхом ці документи були одержані і яке значення вони мають для вирішення справи.

За результатами розгляду касаційної скарги суд приймає одне з наступних рішень :

Залишає ухвалу, вирок чи постанову без зміни, а касаційну скаргу без задоволення;

Скасовує вирок, ухвалу чи постанову і направляє справу на нове розслідування або на новий судовий або апеляційний розгляд ;

Скасовує вирок, ухвалу чи постанови і закриває справу ;

Змінює вирок, ухвалу чи постанову ;

Якщо цивільний позивач, цивільний відповідач і їх представники відкликають свою касаційну скаргу, то касаційний суд виносить ухвалу про закриття касаційного провадження, якщо іншими учасниками судового розгляду рішення не було оскаржене в касаційному порядку.

Крім того, Кримінально - процесуальний кодекс України, зокрема г. 32 передбачає можливість перегляду судових рішень в порядку виключного провадження. І хоча цивільний позивач, цивільний відповідач і їх представники не наділені правом безпосереднього звернення із заявою про перегляд рішення суду в порядку виключного провадження, однак вони можуть подати її Генеральному прокурору України та його заступникам, прокурору Автономної Республіки Крим, прокурору області, міст Києва та Севастополя, військовому прокурору на правах прокурора області.

В таких випадках прокурор витребує справу з суду і проводить необхідне розслідування нововиявле6них обставин.

Однак слід зауважити, що на практиці випадки перегляду справ у порядку виключного провадження зустрічаються не часто, тим більше в частині, яка стосується вирішення цивільного позову у кримінальній справі.

Це зумовлено насамперед тим, що законодавством встановлено суворі обмеження щодо підстав для перегляду справи у порядку виключного провадження.

Зокрема, такими підставами є :

ново виявлені обставини або неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально - процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.

До ново виявлених обставин належать :

фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку і пояснень судового експерта, на яких ґрунтується вирок

зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи суддів під час провадження у справі.

всі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного.

Особлива складність для можливого подання заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами полягає втому, що такі підстави, як фальсифікація доказів, завідомо неправильний переклад, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання прокурорів, дізнавачів, слідчого чи суддів є підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку виключного провадження лише в тому разі, коли вони встановлені вироком, що набрав законної сили, а при неможливості постановляння вироку – матеріалами розслідування.

Враховуючи те, що встановити і довести наявність таких підстав дуже важко, перегляд справ у порядку виключного провадження на практиці зустрічається нечасто.

Якщо прокурор, провівши розслідування, не вбачає підстав для перегляду справи у зв’язку з ново виявленими обставинами, він відмовляє в цьому своєю мотивованою постановою, про що повідомляє позивача, відповідача і їх представників, які подали заяву.

Якщо, цивільний позивач, цивільний відповідач або їх представники вимагають перегляду судового рішення з підстав, передбачених ч. І. Ст.. 400 – 4 Кримінально - процесуального кодексу України (ново виявлені обставини ) то вони подають відповідному прокурору клопотання про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження.

Отже, як видно з викладеного вище можливість перегляду судових рішень в порядку виключного провадження значно утруднюється вимогами Кримінально - процесуального кодексу України щодо підстав такого перегляду.

Важливе значення для розгляду цивільного позову у кримінальній справі має і порядок виконання судового рішення в частині, що стосується задоволення позовних вимог.

Виконання судового рішення про задоволення позовних вимог позивача у кримінальній справі регулюються Законом України “ Про виконавче провадження “. Якщо ж рішення про відшкодування завданої злочином шкоди було постановлено на території іноземної держави, а виконанню підлягає на території України, то такі правовідносини регулюються Законом України “ Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів “, яким передбачено виконання на території України вироків іноземних судів у кримінальних справах в частині, що стосується відшкодування шкоди потерпілим ( а відповідно і цивільним позивачам ).

Вирок іноземного суду може бути пред’явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили.

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на клопотання стягувача розглядається апеляційними судом.

Клопотання про надання дозволу на примусове виконання вироку іноземного суду може бути подано через органи державної влади до відповідного суду, якщо це передбачено