Цивільний позивач, вимоги якого задоволені вироком іноземного суду, у клопотанні про надання дозволу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду повинен казати :

найменування стягувача або його представника ( якщо таке клопотання подається представником ), зазначення їхнього постійного чи тимчасового місця проживання або перебування ( місце знаходження );

найменування особи, з якої стягується шкода, зазначення їхнього постійного чи тимчасового місця проживання або перебування ( місце знаходження ) або місце знаходження його майна в Україні

мотиви клопотання.

До клопотання додаються наступні документи :

засвідчена у встановленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання ;

офіційний документ про те , що рішення іноземного суду набрало законної сили ( якщо це не зазначено у самому рішенні );

документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі була своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;

документ, що визначає, в який частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню ( якщо виконувалося раніше );

документ, який посвідчує, повноваження представника стягувача ( якщо клопотання подається представником ) ;

засвідчений відповідно до законодавства переклад вищевказаних документів українською мовою або мовою передбаченою міжнародними договорами України.

Слід зазначити, що якщо цивільний позивач, який звертає вирок до виконання ( далі - стягувач ) не оформить клопотання та додані до нього документи належним чином, відповідно до вимог законодавства або до клопотання не додасть вищевказані документи, то наслідком буде повернення їх стягувану без розгляду відповідними судом України.

Однак, варто зауважити, що законодавство, зокрема, ст.. 6 закону “ Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів ” забороняє вимагати інші документи, крім перелічених вище.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, відповідний суд України у п’ятиденний строк, зобов’язаний повідомити ( причому письмово ) цивільного відповідача з якого стягується компенсація за завдану ним шкоду і запропонувати йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.

Після подання відповідачем заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у місячний строк з часу повідомлення відповідача про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в який визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що стягував і відповідач повідомляються письмове не пізніше ніж за десять днів до його розгляду [1;6 – c.218 ].

Суд може перенести час розгляду клопотання за наявності заяви однієї з сторін і за наявності поважних причин, про що повинен повідомити сторони.

Судовий розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні. Неявка без поважних причин у судове засідання стягувача або відповідача або їх представників, стосовно яких суд повідомлений про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання. Зокрема, це пов’язано з тим, таких справах одна з сторін може проживати на території іншої держави, що значно утруднює її явку у судове засідання.

Розглянувши у судовому засіданні подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє одну з наступних ухвал :

про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду;

про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

Якщо суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання, то він повинен вирішити пов’язані з цим питання якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, то суд, який розглядає це клопотання визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановляння ухвали.

У разі коли рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, відповідний суд України визначає в який частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо суд відмовляє у задоволенні клопотання про примусове виконання рішення іноземного суду то слід враховувати, що він може це зробити лише з наступних підстав :

якщо рішення іноземного суду за законодавством держави на території якої воно постановлено не набрало законної сили;

якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що її не було своєчасно і належним чином повідомлено по розгляд справи;

якщо рішення, постановлене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого органу України;

якщо постановлене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмету і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі, порушена між тими самими сторонами, з того ж предмету і та тих же підставах до часу порушення справ в іноземному суді;

якщо пропущено встановлений міжнародними договорами України та Законом України “Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів” строк пред’явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;

якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;

якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України

в інших випадках, передбачених законом України

Виконання рішення іноземного суду проводиться шляхом видання відповідним судом України виконавчого листа який надсилається для виконання в порядку встановленому законом.

Дії та заходи з примусового виконання рішення іноземного суду проводиться державними виконавцями у порядку, передбаченому Законом України “ Про виконавче провадження “.

Якщо ж рішення було постановлено судом України, то виконання вироку в частині, що стосується майнових стягнень проводиться