в порядку передбаченому Законом України “ Про виконавче провадження “ від 28 травня 1999 року.
Важливе значення в практичній діяльності має порядок визначення розміру завданої шкоди. Правильний розрахунок завданої шкоди має важливий вплив на кваліфікацію дій особи, що вчинила злочин, а відповідно і для визначення тяжкості злочину і розміру відшкодуванню.
Основним нормативним актом, який регулює такі питання є Закон України “ Про визначення розміру збитків завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням ( псуванням ), недостачею або втратою дорогоцінного каміння та валютних цінностей “, а також “ Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі знищенням ( псуванням ), матеріальних цінностей . Згідно цих нормативних актів встановлено порядок і основні правила визначення розміру шкоди, заподіяної злочином.
Збитки, завдані підприємству, установі, організації працівниками, які виконують операції, пов’язані із закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів та матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також валютні операції і які є винними у розкраданні, знищенні ( псуванні ), недостачі або наднормативних їх втратах ( крім втрат, що сталися у зв’язку з непередбаченими порушеннями технологічного процесу ), якщо вони допущені в наслідок недбалості у роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, визначається у таких розмірах :
дорогоцінних металів : золото, срібло, платина та інші метали платинової групи ( родій, іридій, осмій, рутеній, паладій ) – у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за відпускними цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;
дорогоцінного каміння : природні алмази, смарагди, рубіни, сапфіри, олександрити, а також органогенні утворення ( перли і бурштини ) необроблені та оброблені ( крім огранованих ) - у подвійному розмірі їхньої вартості за відпускними цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;
огранованого дорогоцінного каміння, ювелірних та побутових виробів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, - у потрійному за відпускними цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;
алмазних інструментів і алмазних порошків із природних алмазів - у подвійному розмірі вартості за відпускними цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;
музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, - за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історико – художньої цінності експонату і розміру відшкодування збитків;
іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті – у сумі еквівалентній потрійній сумі ( вартості ) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків.
Заборгованість працівників підприємства, установи, організації в разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках не здачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт – стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі ( вартості ) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.
Особи, які безпосередньо не пов’язані з виконанням операцій, але визнані винними у розкраданні, знищенні ( псуванні ), недостачі або втраті дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, валютних цінностей несуть матеріальну відповідальність у розмірах, встановлених цим законом.
Збитки, завдані працівниками підприємству, установі, організації відшкодовуються незалежно від притягнення винних осіб до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності.
Розмір збитків від розкрадання, знищенні ( псуванні ), недостачі матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей ( з вирахуванням амортизаційних відрахувань ) але не нижче 50 % від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Мінстат, відповідного розміру податку на добавлену вартість та розміру акцизного збору за формулою :
Р3 = [ ( Б в – А ) х Іінф. + ПДВ + Азб ] х 2, де
Р3 – розмір збитків ( у гривнях )
Б в - балансова вартість на момент розкрадання, нестачі, знищення ( псування ) матеріальних цінностей ( у гривнях )
А – амортизаційні відрахування ( в гривнях )
Іінф. – загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції
ПДВ – розмір податку на добавлену вартість ( у гривнях )
Азб – розмір акцизного збору ( в гривнях ).
Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.
Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових зброджено - спиртових та спиртових настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства – виробника з урахуванням акцизного збору ( за встановленими ставками ) та податку на добавлену вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.
Вартість плодово – ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію визначається виходячи з оптових цін підприємства – виробника і податку на добавлену вартість із застосуванням коефіцієнта 2.
У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків із застосуванням коефіцієнта 1,5.
Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються, оцінюються з додаванням до роздрібних