Такі злочини містять у собі декілька безпосередніх об’єктів з яких законодавець обирає один, який висуває насамперед під кримінально-правову охорону, як найбільш важливий у випадку вчинення конкретного діяння. [7;13]

Об’єкт злочину, який визначає суспільну небезпеку конкретного діяння, входить в характеристику конкретного злочину та визначає його місце в системі родового та загального об’єктів злочину, називається основним безпосереднім об’єктом злочину.

Об’єкт злочину, якому в кожному випадку посягання на основний безпосередній об’єкт обов’язково спричиняється шкода і який в зв’язку з цим знаходиться під кримінально правовою охороною паралельно з основним безпосереднім об’єктом – носить назву додаткового безпосереднього об’єкту злочину (н-д, життя і здоров’я при розбої).

Факультативний безпосередній об’єкт злочину - об’єкт, якому при вчиненні конкретного злочину може бути спричинена шкода, однак він спеціально не знаходиться під охороною при вчиненні даного злочину, а, як правило, оформляється іншою нормою кримінального кодексу (н-д, власність при вчиненні хуліганства).

Додатковий об’єкт, так само як і основний безпосередній об’єкт, має важливе значення для визначення соціальної сутності вчиненого злочину, для встановлення тяжкості наслідків, що настали чи могли настати. Ця властивість додаткового об’єкта часто використовується законодавцем для виокремлення кваліфікований складів, або для створення самостійних складів злочинів (н-д, бандитизм – ст. 257).

РОЗДІЛ ІІІ. Предмет злочину та його співвідношення з об’єктом злочину.

У загальноприйнятому розумінні предметом злочину є об’єкти зовнішнього світу, через які (шляхом дії на них) вчиняється посягання на об’єкт злочину.

Предмет злочину має важливе значення для питань кваліфікації діянь, визнання ступеня соціальної небезпеки злочину, оскільки фізичні чи соціальні властивості предмета злочину у багатьох випадках служать підставою для розрізнення суміжних злочинів, а також відмінності злочину від незлочинних дій. [4;129]

В багатьох складах злочинів, передбачених КК України, немає навіть згадки про предмет злочинного посягання. Наприклад, у такому злочині як крадіжка (ст. 185) практично перерахувати навіть тільки види предметів цього злочину є неможливим, тому він і не виділяється.

У ряді складів предмет називається конкретно – ст. 263 “Незаконне поводження із зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами”. Тут предметами виступає: вогнепальна зброя, вибухові речовини та ін.

В тих випадках, коли предмет злочину безпосередньо визначається у диспозиції складу злочину, він стає обов’язковим елементом складу злочину, і його відсутність свідчить про відсутність складу злочину в цілому. Так, ст. 301 КК України “Ввезення, розповсюдження, збут і розповсюдження порнографічних предметів” визначає в якості предмету злочину твори порнографічного характеру, відсутність яких свідчить про відсутність складу злочину.

Існує точка зору про наявність так званих “безпредметних” злочинів. Вчені її прихильники стоять на позиції відсутності предмету в злочинах проти особи. Вони визначають, що людина не може виступати в якості предмету посягання. Помилка прихильників цієї точки зору полягає в тому, що вони розглядають людину, як суспільну істоту, яка в такому випадку дійсно не може бути об’єктом посягання. Людина ж як біологічна істота може і виступає таким об’єктом. Лише коли предмет безпосередньо визначається у диспозиції статті, він стає обов’язковим елементом складу злочину (н-д, ст. 301). Предмет відрізняється від об’єкта ще й тим, що йому не завжди завдають шкоди. Якщо шкода, завдана об’єкту, завжди має соціальний характер, то предмету злочину внаслідок суспільно небезпечного посягання насамперед завдається фізичної шкоди, яка викликає певні негативні соціальні зміни в об’єкті. Шкода предмету як матеріальної речі завдається, коли злочин завдається шляхом його знищення, пошкодження чи змінення. Наприклад, при продажу в торговельних підприємствах фальсифікованих товарів злочинець погіршує якість товарів, хоча і зберігає при цьому зовнішній вигляд (розведення сметани кефіром, спиртних напоїв водою, додавання до вершкової олії маргарину)(ст.225). Страждає предмет і при вчиненні таких злочинів, як знищення або пошкодження майна (ст. 194); незаконне полювання (ст. 248); незаконне зайняття рибним, звіринним або іншим водним добувним промислом (ст. 249) та ін. Разом з тим при вчиненні цілого ряду злочинів предмет не зазнає шкоди. Це має місце тоді, коли злочин вчиняється шляхом створення (виготовлення) заборонених до виробництва предметів або шляхом безпосереднього посягання на інший елемент охоронюваних законом суспільних відносин. Так, немає підстав говорити, що завдається шкоди предмету при транспортуванні алкогольних напоїв з метою збуту (ст. 204), виготовленні, ремонті зброї. Не завдається шкоди предмету злочину також при контрабанді (ст. 201), крадіжці майна (ст. 185) та ін. При вчиненні таких злочинів шкоди об’єкту завдається шляхом безпосереднього впливу на соціальний зв’язок, тобто на певний елемент суспільних відносин, які охороняються. [5;97]

Поряд із предметом суспільних відносин і предметом злочину правомірним є виокремлення і такого поняття, як предмет злочинного впливу.

Під предметом злочинного впливу слід розуміти той елемент суспільних відносин, які охороняються законом про кримінальну відповідальність, який піддається безпосередньому злочинному впливу і якому, отже, в першу чергу завдається шкоди. Тому таким предметом може бути суб’єкт, сам соціальний зв’язок, а також предмет суспільних відносин. Встановлення предмета злочинного впливу в кожному конкретному злочині полегшує з’ясування “механізму” завдання шкоди самому об’єкту, а також сприяє встановленню розміру і характеру наслідків суспільно небезпечного діяння.

Отже, щодо потреб кримінального права предмет має потрійне значення:

предмет охоронюваних суспільних відносин;

предмет злочину;

предмет злочинного впливу.

ВИСНОВКИ

Розглянувши весь вищенаведений матеріал, можна зробити ряд висновків:

Об’єктом злочину в кримінальному праві є суспільні відносини, блага та інтереси, які прийняті під кримінально-правову охорону і яким внаслідок вчинення злочину спричинюється або може бути спричинена шкода.

По вертикалі об’єкти злочину поділяються на:

загальний об’єкт;

родовий об’єкт;

безпосередній об’єкт.

Загальний об’єкт – це сукупність всіх