Висновок

Отже, в процесі дослідження і написання даної роботи можна з упевненістю і точністю сказати, що місцеве самоврядування є однією з найважливіших ознак будь-якої демократичної держави. Побудова в Україні громадянського суспільства, демократичної правової держави з верховенством права, пріоритетом прав людини, поділом влади на законодавчу, виконавчу та судову неможливо без становлення і розвитку місцевого самоврядування Коституція України закріпила, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції України. Воно може здійснюватися територіальною громадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та інші виконавчі комітети.

Органами місцевого самоврядування, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

До складу сільської, селищної, міської ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста на основі загального рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.

Територіальні громади на підставі вищезгаданих принципів виборчого права обирають також строком на 4 роки відповідно сільського, селищного та міського голову, який очолює виконавчий орган реди та головує на її засіданнях.

Голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради.

Органи місцевого самоврядування виконують свої завдання та функції в межах Конституції України, Закону “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року та інших нормативних актів. Органам місцевого самоврядування можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, тому з цих питань вони підпорядковані відповідним органом виконавчої влади.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальнх громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

На сьогоднішній день першочергового значення набуває проблема комунізації, тобто становлення територіальної громади – спільноти – жителів міста, іншого населеного пункту, об’єднаних спільними проблемами. Процес комунізації включає також вдосконалення адміністративно-територіального поділу. Вирішення цієї проблеми в значній мірі буде визначати перспективи розвитку місцевого самоврядування.

Список використаних джерел

Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Голос України. – 1996. – 19 липня.

Аверянов В.Б, Бойко В.Ф., та ін. Коментар до конституції України // інститут законодавства Верховної Ради України, 1996.

Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” // ВВРУ. – 1997. – №24. – Ст. 170.

Закон України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” // ВВРУ. – 1998. - №3-4. – Ст. 15.

Закон України “Про статус депутатів місцевих рад народних депутатів” // ВВРУ. – 1994. - №24. – Ст. 180.

Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право). – К.: Атіка, 2000.

Колодій А.М., Осійчук А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування. – К.: Юрінком інтер, 2000.

Медведчук В.В. Конституційний процес і організація державної влади та місцевого самоврядування. – К.: Україна, 1996.

Батанов О. Функції територіальних громад як специфічних суб’єктів державного права. // Право України. – 1998. - №8.

Бороденюк В. Деякі аспекти співвідношення місцевого самоврядування держави і громадського суспільства в Україні // Право України. – 2001. - №12.

Делія Ю. Делеговані повноваження: немає підконтрольності без відповідальності. // Право України. – 1999. - №4.

Делія Ю. Місцеве самоврядування як суб’єкт конституційних правовідносин. // Право України. – 1999. - №11.

Делія Ю. Компетенційні спори: причини і шляхи їх подолання // Право України. – 2000. - №6.

Дробуш І. Розмежування функцій органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади // Право України. – 2001. - №10

Коваленко А. Місцеве самоврядування: природа, ознаки, межі. // Право України. – 1997. - №2.

Лаврик В. Місцеве самоврядування в Україні: більше запитань, ніж відповідей // Право України. – 1999. - №7.

Лаврик В. Законодавча база існування рад в містах з районним поділом // Право України. – 2000. - №3.

Музика О. Повноваження органів місцевого самоврядування на отримання доходів у місцеві бюджети // Право України. – 2001. - №4.

Мягченко М. Загальнотеоретичні засади діяльності органів самоорганізації населення в системі місцевого самоврядування в Україні // Право України. – 2000. - №7.

Коваль В., Линецький С. Щодо законодавчого врегулювання статусу сільських, селищних, міських голів // Право України. – 2000. - №1.

Прокопа І. Сільські поселення в системі місцевого самоврядування // Право України. – 1998. - №7.

Тарасюк В. Кодифікація законодавства про місцеве самоврядування: теоретичні питання // Право України. – 2000. - №11.

Хоменець Р. Участь населення у вирішенні питань місцевого значення // Право України. – 2000. - №7.

Хоменець Р. Особливості правового статусу фізичних осіб як суб’єктів місцевого самоврядування // Право України. – 2001. - №4.