недоторканості (стаття 30 Конституції України). Суть цього питання полягає в тому, що зважаючи на зміст присяги, згідно з яким депутат особисто свідомо і вільно визнає свій конституційний обов’язок додержуватись конституції і законів України, таку відмову слід розуміти як незгоду з принципами і положеннями чинної конституції. Фактично це означає свідому відмову від депутатського мандата, який зобов’язує Як уже зазначалося, строк повноважень народного депутата України – чотири роки. Повноваження народних депутатів припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України. Згідно з Законом України “Про статус народного депутата України” повноваження народного депутата України припиняються з моменту відкриття першого засідання ВРУ нового скликання. Повноваження народного депутата можуть бути припинені і достроково: за рішенням Верховної Ради, Президента України або за рішенням суду. Верховна Рада приймає рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата у разі:
складання повноважень за його особистою згодою. Практично у всіх країнах депутат сам може відмовитися від свого мандата. Лише в Норвегії така відмова не допускається. В деяких країнах ця відмова має бути формально прийнята самим парламентом, або його керівним органом (Італія, Туреччина, Фінляндія);
набрання законної сили обґрунтованого вироку щодо нього. При цьому не має значення який вид покарання визначений судом щодо депутата, а тільки звільнення його судом від кримінального покарання;
визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України. Відмова депутата від громадянства України або виїзду його на постійне місце проживання за межі України є самостійними підставами для дострокового припинення повноважень. Підстави припинення громадянства України визначаються законом України “Про громадянство України”;
смерті.
Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України, в тому числі за його особистою заявою, приймає Верховна Рада України більшістю від її конституційного складу. За встановленим порядком воно приймається за поданням комітету, до компетенції якого належать питання статусу народних депутатів. Прийняте верховною радою рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата перегляду не підлягає, оскільки Конституція і закони України не передбачають можливості відновлення цих повноважень. Новим у конституції є положення пункту 4 статті 84. На відміну від попереднього законодавства про статус народного депутата, за яким рішення про дострокове припинення повноважень приймалося Верховною Радою , за Конституцією воно має бути прийняте судом, причому відповідно до норм чинного цивільного кодексу України заява про дострокове припинення повноважень народного депутата у разі невиконання ним вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності розглядаються київським міським судом. Право звертатись до суду має Голова ВРУ з власної ініціативи або на вимогу не менш 25 депутатів України. У рішенні повинно зазначатися, якою діяльністю, не сумісною з депутатською займається депутат, якими доказами це підтверджується і яким законом встановлено несумісність даної діяльності з депутатською, або наведено мотиви, з яких суд визнав заяву необґрунтованою.
Президент України може достроково припинити повноваження ВРУ, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися (ч. 2 ст. 90 Конституції України), відповідно припиняються повноваження і народних депутатів.
На підставі рішення суду повноваження народного депутата припиняються достроково:
1) у зв’язку з обранням або призначенням народного депутата на посаду, зайняття якої несумісне з виконанням повноважень народного депутата, і якщо при цьому депутат не виконує вимоги щодо несумісності депутатського мандату з іншими видами діяльності;
Розділ IV
Чинне законодавство України поряд з наданням народному депутату, також встановлює і систему гарантії депутатської діяльності. Верховна Рада України та державні органи, підприємства, організації, незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечують умови для виконання депутатом його повноважень, а об’єднання громадян та їх органи сприяють йому в цьому. Ніхто не має права обмежувати повноваження народного депутата, крім випадків, передбачених конституцією та законами України. Повноваження народного депутата не обмежуються навіть при запровадженні надзвичайного чи військового стану.
Проте, варто зазначити, що сукупність гарантій депутатської діяльності повинні складати не привілеї, а умови і підстави успішного здійснення депутатами своїх прав і обов’язків. Одним із основних у системі гарантій депутатської діяльності становить право на депутатську недоторканість. Основу депутатської недоторканості становить конституційне право кожної людини на свободу та особисту недоторканість. Це право закріплене в Конституції України (ст. 80 ч. 1) та в законі України “Про статус народного депутата України” (ст. 27). Це означає, що народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Тобто громадянин, який має статус народного депутата України користується особливим імунітетом щодо його юридичної відповідальності. За чинним законодавством не допускається обшук, затримання народного депутата, чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо (ч.2, ст.27) закону України “Про статус народного депутата України”). Законодавець також залишив право депутатської недоторканості і після закінчення строку його повноважень. Він може бути притягнутий до кримінальної або адміністративної відповідальності за порушення закону, яке було вчинене в період виконання депутатських повноважень лише в порядку, передбаченому законодавством щодо народного депутата.
За поданням генерального прокурора України вмотивоване рішення Верховної Ради України щодо одержання згоди Ради на