хвилюванням, яскравим зовнішнім виявом звуженням свідомості та заниженням контролю за своїми діями. Вбивство або заподіяння тілесного ушкодження у стані сильного душевного хвилювання або як ще називають фізіологічний афект, вважається злочином скоєним при пом’якшуючись обставинах. Пом’якшуючи відповідальність за злочин скоєний за цієї обставини законодавиць виходив з того, що такий стан в деякій мірі є наслідком протизаконного насильства або тяжкої образи зі сторони потерпілого. Під впливом фізіологічного афекту у неповнолітніх знижається здатність до логічного мислення, проходить, що фізичний аспект не розглядається як медичний критерій неосудності. Також потрібно розмежувати це поняття від патологічного афекту, який є тимчасовим розглядом психічної діяльності, що слугує підставою для визнання особи неосудною. Отже, одним із суттєвих кримінологічних факторів, який сприяє виникненню у неповнолітнього мотивів на скоєння навмисного вбивства та заподіяння умисних тілесних ушкоджень є недоліки в емоційно-вольовій сфері особи.
Неповнолітні, які скоїли вищезгадані злочини мають негативну соціальну направленість.
У справах підлітків, які скоїли умисні вбивства і заподіяли тілесних ушкоджень в більшості переважає мотивація направленості особи і кримінальної ситуації з переважанням злочинної спрямованості особи.
Розділ ІІІ. Профілактика правопорушень неповнолітніх.
Запобігання злочинам неповнолітніх має здійснюватись за участю всіх правоохоронних органів, їх спеціалізованих служб, а також заходів освіти і представників громадськості.
За нинішніх складних умов держава вживає відповідних заходів, аби полегшити становище загально спеціальними способами. Прийнята низка законів, які захищають інтереси неповнолітніх та молоді. Це, зокрема, закони “Про освіту”, “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, “Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми”, “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх”. Україною ратифікована Конвенція ООН 1989 року “Про права дитини”.
Фінансування закладів, щодо спеціального становлення та розвитку молоді здійснюється за рахунок коштів державних і місцевих бюджетів, Фонду соціальної адаптації молоді, що надають молодим людям інформаційну, правову, психолого-педагогічну, медичну та інші форму соціальної допомоги, та реалізують необхідні заходи з метою запобігання негативним явищам, у молодіжному середовищі (правопорушення, алкоголь, наркоманія, токсикоманія, проституція, тощо).
Передбачається вжити комплекс заходів щодо забезпечення соціальної зайнятості неповнолітніх, надання соціальної підтримки, організувати їх дозвілля. Розроблені наукою обґрунтовані методи лікування від алкоголізму і наркоманії, створені в обласних центрах лікувально-реабілітаційні відділення для неповнолітніх.
Соціальний захист і профілактика правопорушень для неповнолітніх покладається на: Комітет у справах неповнолітніх при Кабінеті Міністрів України, та служби у справах неповнолітніх на місцях. Загальноосвітні школи та професійно-технічні училища, соціальної реабілітації органи освіти, центри методико-соціальної реабілітації неповнолітніх, органів охорони здоров’я, притулки для неповнолітніх. Головним підрозділом, який займається профілактикою злочинів серед неповнолітніх в системі органів внутрішніх справ, є кримінальна міліція у справах неповнолітніх (КМСН). Вона проводить роботу, пов’язану із виявленням кримінальних факторів та їх усунення; правовим вихованням неповнолітніх, веде профілактичний облік осіб, звільнених з місць позбавлення волі, засуджених умовно чи до виправних робіт, обвинувачених у вчиненні злочину і не взятих під вартою в період попереднього слідства, неповнолітніх, які вчинили злочин, але звільнені від кримінальної відповідальності у зв’язку із застосуванням заходів громадського впливу, акту про амністію, а також тих, які вчинили суспільно небезпечні дії до досягнення віку, з якого настає кримінальна відповідальність, звільнення із спеціально – виховних закладів, яким лікувальними закладами становлено діагноз “наркоманія”.
КМСН також виявляє дорослих осіб, які втягують неповнолітніх у злочинну діяльність, проституцію, пияцтво, жебрацтво, надсилає до відповідних служб у справі неповнолітніх, які звернулися із загальноосвітніх шкіл чи професійних училищ соціальної реабілітації; вчинили правопорушення, за яке вжиті заходи громадського впливу або адміністративного стягнення; вживання спиртного або допускають не медичне вживання наркотичних та одурманюючих засобів; у віці до 16 років систематично залишають сім’ю, спеціальні виховні заходи. Пересічні особи беруться на облік для проведення з ними профілактичної роботи; керівники усіх підрозділів, органів внутрішніх справ повинні включити питання профілактики серед неповнолітніх окремим розділом у плані роботи на звітній період, забезпечити контроль за діяльністю підлеглих у цьому напрямку і вживання закладів до підвищення їх професійної майстерності. Зокрема слідчі підрозділи мають виявити детермінанти злочинів, вживати заходи для їх усунення, всебічного застосовувати відомості про осіб правопорушників та інформувати про них КМСН спільно з нею готувати і надавати до відповідних відомств узагальнені подання з цих питань.
Профілактичні робітники органів внутрішніх справ повинні проводити у тісній взаємодії з іншими суб’єктами, що мають відношення до підлітків: навчальні заклади адміністративних підприємств; військомати, засобами масової інформації тощо. Тісніша співпраця проводиться з органами суду, прокуратури, виправно - трудових установ. Недавно дістав поширення такий, запозичений у поліції США, захід, як організація відвідування неблагополучними підлітками виправно – трудових колоній, де для них влаштовується зустріч із засудженими, які стали на шлях виправлення.
Для вживання профілактичних заходів мусять залучитися представники громадськості: актив позаштатних працівників. На жаль, останнім часом їх кількість значно скоротилася. Ось чому керівництво МВС України вимагає від усіх підрозділів відновити на нових засадах тісний зв’язок з широкими верствами населення. Без цього профілактична робота з підлітками не дасть бажаних результатів. Серед представників громадськості, у першу чергу, названо батьків, членів ДНТ, позаштатними співпрацівниками органів внутрішніх справ, студентів коледжів та вузів (особливо педагогічних та юридичних), осіб, які можуть бути наставниками правопорушників. У зоні їх особливої уваги мають бути особи, яки втягують неповнолітніх у злочинну діяльність, схиляють до вживання алкоголю чи наркотиків, їх викриття та притягнення до відповідальності.
В індивідуальній профілактичній роботі використовуються методи переконання,