Слід також додати, що вищі навчальні заклади, які мають ліцензії вносяться тим же центральним органом до Державного реєстру вищих навчальних закладів.

Термін дії ліцензії становить 3 роки, в той же час термін акредитації не може перевищувати 10 років. Продовження дії ліцензії та сертифіката продовжується в порядку встановленому для їх одержання.

Вищі заклади освіти і четвертого рівнів акредитації можуть мати аспірантуру, докторантуру, наукові дослідні установи, а також можуть створювати в своєму складі заклади післядипломної освіти, які на базі вищої освіти в скорочені терміни готують фахівців з нових перспективних напрямків науки і техніки. Порядок створення цих закладів регулюється нормативними актами, які затверджує Міністерство освіти за погодженням з Міністерством фінансів.

Післядипломна освіта здійснюється на договірних засадах з підприємствами, установами, організаціями з урахуванням державного контракту (замовлення).

Частина 2 статті 10 закону України “Про вищу освіту” передбачає, що післядипломна освіта здійснюється вищими навчальними закладами післядипломної освіти або структурними підрозділами вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації, в тому числі на підставі укладених договорів. Закон України “Про вищу освіту” від 5 березня 2002 року.

Спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі освіти і

науки України затверджує зразки документів про післядипломну освіту.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти і науки разом з іншими органами виконавчої влади, які мають в своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування здійснює контроль за втіленням державної політики в галузі вищої освіти, дотриманням нормативно-правових актів про вищу освіту в усіх вищих навчальних закладах незалежно від форм власності і підпорядкування, та ряд інших повноважень, передбачених законом “Про вищу освіту”.

Окремо слід виділити питання про аспірантуру і докторантуру. Так стаття 58 Закону України “Про вищу освіту” передбачає, що аспірантура і докторантура створюють умови для безперервної освіти, підвищення науково-педагогічної і наукової кваліфікації громадян і здобуття наукового ступеня кандидата та доктора наук.

Зразки документів про присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань затверджується Кабінетом Міністрів України. Присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання особі є визнанням рівня її наукової кваліфікації.

На завершення, кілька слів про самоосвіту. Для самоосвіти громадян державними органами, підприємствами. установами, організаціями, об’єднаннями громадян, громадянами створюються відкриті та народні університети, лекторії, бібліотеки, центри, клуби, телерадіонавчальні програми тощо.

Отож, як можна зробити висновок з цього розділу, органи, які здійснюють управління в галузі освіти виконують ще одну важливу функцію, яка передбачена нормативно-правовими актами про них. Це функція державного контролю за діяльністю освітніх закладів і яка полягає в забезпеченні дотримання Конституції та інших нормативних актів; забезпечення необхідної матеріально-технічної бази; забезпечення учнів, студентів, слухачів необхідною літературою та ряд інших повноважень.

Висновок.

В процесі написання моєї курсової роботи на тему “Управління в галузі освіти” я зробила ряд висновків.

Насамперед – це те, що освіта в Україні є загальнодоступною і забезпечується це широкою мережею закладів освіти, їхнім відкритим характером, а також створенням умов для вільного вибору профілю навчання і виховання, різними формами навчання.

Держава в особі державних органів управління в галузі освіти гарантує це право. Так як держава зацікавлена в тому, щоб громадяни України мали необхідні умови для здобуття будь-якої освіти; для можливості розвитку своїх здібностей і талантів, щоб створити могутній інтелектуальний потенціал України на міжнародній арені.

Слід відмітити, що управління і державний контроль над освітою здійснюють в межах повноважень Міністерства освіти і науки України; міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади освіти; Вища атестаційна комісія України; Міністерство освіти і науки Автономної республіки Крим; місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.

Отож, як бачимо, освіта в Україні є досить розвиненою галуззю так як вона, можна сказати, є життєво необхідною як в економічній, так і в культурній та інших сферах державної діяльності.

Список використаних джерел.

1. Конституція України Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Київ: Українська правнича фундація, 1996 р.

2. Коментар до Конституції. – Науково-популярне видання.

3. Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні // Офіційний вісник України. № 3, с.108.,1996.

4. Закон України “Про освіту” зі змінами і доповненнями від 2002 р.

5.Закон України “Про дошкільну освіту” від 8 серпня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001 р. №141.

6.Закон України "Про позашкільну освіту” від 9 серпня 2000 р. // Урядовий кур’єр. – 2000 р. №144.

7.Закон України “Про загальну середню освіту” від 8 липня 1999 р. // Урядовий кур’єр. – 1999 р. №125-126.

8. Закон України “Про професійно-технічну освіту” від 10 лютого 1998 р. // відомості Верховної Ради. – 1998 р. №32, ст.215.

9. Закон України “Про вищу освіту” від 5 березня 2002 р. // Голос України. – 2002 р. №43.

10. Положення про Міністерство освіти і науки України затверджене Указом Президента України від 7 червня 2000 р. // Офіційний вісник України.-2000 р. №23, ст.934.

11.Положення про Вищу атестаційну комісію затверджене Указом Президента України від 25 лютого 1999 р. // Офіційний вісник України.-1999р. №9, ст.324.

12. Положення про Державну інспекцію закладів освіти при Міністерстві освіти України: Затверджено наказом міністерства освіти України 11 лютого 1993 р. // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України.1993 р. Вип.1,ст.48.