Курсова робота

Салічна Правда

План

Вступ | ст.2

Розділ І. Джерела права у франкській державі | ст.4

Розділ ІІ. Галузі права за Салічною Правдою | ст.7

2.1 Майкові відносини | ст.7

2.2 Договірні відносини | ст. 9

2.3 Шлюб і сім’я | ст. 10

2.4 Злочин і покарання | ст. 12

Розділ ІІІ. Судовий процес за Салічною Правдою | ст.17

Висновок |

ст.19

Вступ

Держава франків пройшла у своєму розвитку два основних періоди (з кінця V до VII ст. і з VII до середини ІХ ст.). Рубіж, який розділяє ці періоди, характеризується не тільки зміною правлячих династій (на зміну Меровінгам прийшли Каролінги). Він став початком нового етапу глибокої соціально-економічної і політичної перебудови франківського суспільства, в ході якої поступово складалися власне феодальна держава у формі сеньойориальної монархії.

У другому періоді в основному завершується створення великої феодальної земельної власності, двох основних класів феодального суспільства: закритого ієрархічного спів порядкування, пов’язаного з васальними зв’язками класу феодалів з однієї сторони і залежного селянства – з іншої. На зміну відносної централізації ранньофеодальної держави приходить феодальна роздробленість.

В V-VI ст.. ст.. у франків збереглись ще загальні, родові зв’язки, відносини експлуатації серед самих франків не були розвинуті, не багато чисельною була і фракійська службова знать, яка сформувалася в правлячу верхівку в ході військових походів Хлодвіга.

Найважливішим джерелом для вивчення суспільного ладу франків переважно Північної Галії в меровінський період є "Салічна Правда" Вона представляє собою запис судових звичаїв салічних Франків, створену, як вважають, на початку VI ст.. ще при Хлодвігу. Римський вплив відобразився тут значно менше, ніж в інших варварських правдах, і виявляється головним чином у внутрішніх рисах; латинська мова, штрафи в римських грошових одиницях.

"Салічна Правда" більш чи менш в чистому вигляді відображає порядки, які існували у Франків ще до завоювання, і слабко відображає життя і правове положення гало римського населення. Але на протязі VI – IX ст. ст. фракійські королі робили все нові і нові доповнення до Салічної Правди, тому у відповідності з іншими джерелами більш пізнього періоду вона дозволяє прослідкувати також і подальшу еволюцію від родоплемінного устрою до феодалізму франкського суспільства.

Перший запис права, точніше, правових звичаїв франків, - Салічного закону. Після завоювання Галії, життя франкського плем’я ускладнились і потрібно було регулювати різні її сторони, розв’язати багато чисельні конфлікти. З цією метою і був записаний Салічний закон.

Укладачі цього правового акту міркують конкретно, а не загальними нормами. Точно так само конкретно і наглядно намагалися вони описати і всі інші правові звичаї.

Отож, Салічна Правда – одне з найвизначніших джерел права феодальної Європи.

Розділ І. Джерела права у франкській державі.

Найважливішим джерелом права у франкській монархії були так звані варварські правди – записи звичаєвого права наприкінці V початку VІ ст. були в багатьох племен, які розселилися на території колишньої Римської імперії. Наприкінці V ст. складений був запис звичаєвого права бургундів Бургундська Правда. Наприкінці V століття або початку VІ з’явилася Салічна Правда. Був створений також запис звичаєвого права рипуарських франків – Рипуарська Правда. Алемани мали свою Алеманську Правду, бавари – Баварську, сакси Саксонську і т. п. Історія держави і права Зарубіжних країн/ за ред. Гуренка. К.: Атіка, 2000, с. 83.

Панував при цьому “національний”, а не територіальний принцип дії права, так що в державі франків застосовувалося не лише право салічних франків, але й варварські правди інших племен.

Іншим джерелом права були акти королів, які містили різного роду загальні положення. Ці акти іменувалися едиктами, декретами, розпорядженням, а пізніше капітулами, або капітуляціями(внаслідок розподілу їх на capitula – глави). За допомогою капітуляції заповнялися прогалини Салічної Правди, а також Рипуарської і Баварської Правд. Крім капітуляріїв, спрямованих на надолуження правд; видавалися також капітуляції самостійного значення. Вони мали більш універсальне значення, ніж перші, розповсюджуючи свою дію на всю територію країни і на всіх жителів. Королівські укази (едикти, декрети, капітуляції) починають з’являтися ще при Хлодвігу, але їх число значно зростає за Каролінгів, особливо велике було при Карлові Великому. Зводи капітуляріїв, складені приватною особою, з’явилися вперше в 827 році.

Найважливіше значення в якості джерела права мала Салічна Правда. Упорядкування Салічної Правди відносять до царювання Хлодвіга. Цей початковий текст був доповнений пізніше при королях Хільдеберті І і Хлотарі І (VІ ст..) Салічна Правда має на собі значні сліди первіснообщинного ладу, із якого щойно вийшло в той час франкське суспільство.

Основний текст Салічної Правди являє собою розрізнений і безсистемний запис звичаїв, які склалися в основному ще до утворення Франкської держави, а також тих звичаїв, які виникли в період формування класового суспільства й утворення держави.

Тому її зміст відображає той соціальний і правовий лад, який характеризує перехід від первіснообщинного ладу до класового суспільства. Вона розкриває процес розкладу первіснообщинної власності і виникнення приватної власності, ріст майнової нерівності.

Одне з її основних завдань – захист приватної власності, яка прийшла на зміну колективній власності.

Як і інші “варварські правди”, Салічна Правда – судове керівництво для суддів. Водночас вона не є збірником систематизовано викладених правових норм, які стосуються всіх сторін ранньокласового суспільства. ЇЇ неповнота, фрагментарність, безсистемність – результат тієї правової основи, на якій вона укладалася.

Зафіксувати все розмаїття звичаїв було неможливо. Особливо якщо врахувати, що записувалися вони у формі конкретних юридичних казусів, узятих безпосередньо з життя.

Предметно-наочна форма правової норми у