за допомогою киплячої води. Випробовування полягають в тому, що руку обвинуваченого опускали в казанок із киплячою водою і потім зав’язували, приклавши до пов’язки печатку. Після закінчення трьох днів її розв’язували, і, якщо на руці не було опіку, то обвинувачений вважався таким, що не здійснював злочину, в якому його звинувачували.
Основним засобом одержання визнання при обвинуваченні рабів було катування. История государства и права зарубежных стран. Батыр М.: Юрист, 1987, с.251.
Якщо обвинувачений погоджувався з вироком суду, йому давався пільговий термін для сплати штрафу, після закінчення якого у випадку несплати штрафу позивач звертався за допомогою графа. Останній разом із 7 рахінбургами повинен був відправлятися до будинку звинуваченого і конфісковувати його майно на суму, яку він повинен був сплатити. У випадку незгоди звинуваченого з рішенням суду рахінбургів, він знову викликався в сотенний суд через 40 днів, а потім, у випадку його неявки або відмови виконати вирок, обвинувач повинен був протягом 14 днів викликати його на суд короля. Виклик на суд короля також здійснювався в суворо встановленій формі. У випадку неявки на суд короля або відмови виконати його рішення, король об’являв обвинуваченого поза законом. Після цього і сам винний, і усе його майно ставало власністю позивача. История государства и права зарубежных стран. Батыр М.: Юрист , 1987с.252
Висновок
З усіх “варварських правд” особливу цінність для історико –правової науки являється Салічна Правда, оскільки її зміст відображає соціально-економічні і політичні процеси ранніх етапів розвитку класового суспільства, держави і права. Салічна Правда змальовує дуже архаїчні відносини в середовищі франків, які стоять на порозі класового суспільства. Це джерело свідчить про сильну майнову диференціацію, про початок розпаду родових і общинних зв’язків.
У той же час вона є найважливішим документом для вивчення землеробської общини, майнових відносин ранньофеодального періоду, прав і обов’язків франків – общинників і членів родової спілки, стародавнього і вкрай примітивного судочинства.
В Салічній Правді найбільше артикулів присвячено кримінальному праву. Детально розкривається перелік можливих злочинів і відповідних покарань за них. Характерною особливістю є те, що різноманітні види штрафів замінили більш суворі і жорстокі покарання.
Судовий процес за Салічною Правдою носив пережитки первіснообщинного ладу і далеко не був справедливим щодо здійснення правосуддя.
Та попри все, Салічна Правда – це одне з найважливіших правових досягнень не тільки періоду держави франків, а й усього Середньовіччя.
Список використаних джерел
1. История Франции в трёх томах/ под. ред. А. З. Манфреда, Т. 1, М.: Наука, 1972,
2. Історія держави і права Зарубіжних країн/ за ред. Гуренка. К.: Атіка, 2000.
3. Ливанцев К. Е. История буржуазного государства и права: Учеб. пособ. для студентов вузов. Л.: ЛГУ, 1986
4. Історія держави і права зарубіжних країн. К. Г. Федоров. К.: “Вища школа” 1994
5. История государства и права зарубежных стран/ под ред. Жидкова и Крашынниковой. Т. 1, М., 1987.
7. Неусыхин А.И. Возникновение зависимого крестьянина как клана раннефеодального общества в Западной Европе VІ – VІІ в.в. М., 1956 http://www.lib.ru
8. История государства и права зарубежных стран. Батыр М.: Юрист, 1987 .
9. Хрестоматия по общей истории государства и права/ под ред. К.И Батыра. М.: Юрист, 1996
10. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб.Т./ за ред В. Д Гончаренка. – К.: Ін. Юрс, 1998
11. http://www.lib.ru