законності і правопорядку в суспільстві, виховання громадян у дусі поваги до прав, честі і гідності інших громадян, держави і суспільства. Згідно статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду, і тільки на підставах і в порядку, встановленому законом. Застосування заходів адміністративного покарання проводиться в межах компетенції відповідних державних органів і у точній відповідності з законодавством (ст. 7 КпАП). При малозначності вчиненого проступку особа може бути звільнена від адміністративної відповідальності з застосуванням усного зауваження.
4.Дисциплінарна відповідальність здійснюється у формі накладення адміністрацією підприємств і установ, інших організацій дисциплінарних стягнень внаслідок:
1. порушення правил внутрішнього розпорядку,
2. в порядку підлеглості,
3. у відповідності з дисциплінарними статутами і положеннями.
Заходами дисциплінарної відповідальності є зауваження, попередження, догана, звільнення.
Догана застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше 1 місяця з дня його виявлення. Не м оже бути накладена пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку.
Дисциплінарне стягнення застосовується в такому порядку:
Відібрання у порушника письмового пояснення.
Врахування ступеня тяжкості вчиненого проступка і заподіяної ним шкоди, обставин, за яких вчинено проступок, і попередню поведінку порушника.
Оголошення стягнення в наказі (розпорядженні) і повідомлення порушникові під розписку.
Дисциплінарна відповідальність знімається автоматично, якщо протягом року порушник не вчинив нового проступку. Ця особа вважається такою, що не мала дисциплінарного стягнення.
5.В юридичній літературі виділяється також такий вид відповідальності, як конституційна відповідальність. Конституція (від лат. constitutio – устрій, установлення, утвердження) – це Основний закон держави, що об’єднує у собі групу норм шз вищою юридичною силою, які закріплюють основи державного ладу, права, свободи, обов’язки особи і громадянина, систему та принципи організації держави тощо. Конституція вносить системність у право, є ефективним системоутворюючим фактором правової системи, закріплює вихідні засади формування і дії національного права “наповнює його своїм змістом, пронизує єдиними принципами та ідеями. Норми Конституції “переливаються” в норми інших галузей права, є їхнім джерелом”. Конституційне право України. За редакцією Погорілка В.Ф. Київ, Наукова думка, 1999 р.
Більшості норм Конституції властива імперативність. Такі норми складають кістяк правопорядку. Відступ від них шляхом укладання приватно-правових (цивільно-правових) договорів, контрактів, угод, тобто дозволених правових форм встановлення юридичних прав і обов’язків між суб’єктами конституційно-правових відносин суворо заборонені.
Існує тісний зв’язок між конституційним правом та іншими галузями, насамперед з адміністративним і фінансовим. Адміністративне право реалізує можливості конституційного статусу органів управління, а його санкції в певних випадках здійснюють захист норм Конституції.
Тісний зв’язок між Конституцією і фінансовою системою України, завданням якої є регулювання мобілізації, розподілу і використання державних грошових фондів. Основи такої діяльності закладені в нормах Конституції, причому це здійснюється як на рівні Конституції, так і на рівні інших джерел конституційного права, наприклад Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”. В свою чергу, норми фінансового права регулюють фінансування суб’єктів конституційного права – Верховну раду України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, органи місцевого самоврядування.
Однією із системоутворюючих “кваліфікаційних” ознак Конституції є інститут конституційної відповідальності.
За сучасних умов така відповідальність набуває особливої ваги і значення, що зумовлено характером політичних, економічних та інших процесів у нашій країні. Однак конституційна відповідальність має специфіку, яка надає їй характерного вигляду. Такою специфікою є політичний характер конституційної відповідальності. З іншими видами відповідальності конституційну споріднюють такі ознаки, як санкції, і можливість у необхідних випадках застосовувати такий спонукальний чинник, як примус. Особливістю конституційної відповідальності є й те, що в багатьох випадках вона детально не конкретизована.
Деякі дослідники права виділяють в окремий вид відповідальності господарсько-правову відповідальність. Відповідальність у господарському праві – це комплексний правовий інститут, який має свій предмет регулювання – господарські правопорушення.
Для цього виду відповідальності характерні особливі ознаки. За своєю формою це є юридична відповідальність, тобто дія кредитора на боржника безпосередньо на основі санкції закону застосовуючи до нього заходи матеріального впливу у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки, штрафу, пені тощо, або за допомогою господарського суду (суду, третейського суду). Юридична природа такої відповідальності полягає у негативній оцінці поведінки правопорушника з боку держави, а також державна гарантія застосування передбачених договором або законом майнових санкцій завдяки системі спеціальних і загальних правозахисних державних органів, функцією яких є саме застосування майнових санкцій.
За своїм змістом, господарсько-правова відповідальність загалом є матеріальною і застосовується у формі майнових санкцій, передбачених нормами господарського законодавства.
Розглянувши всі ці види юридичної відповідальності, можна зробити висновок, що як відносно самостіний елемент правової системи, юридична відповідальність характеризується такими ознаками:
Юридична відповідальність – це особливий правовий інститут, у межах якого здійснюється реагування держави на правопорушення.
Юридична відповідальність завжди поєднана із застосуванням (можливістю застосування) примусових заходів з боку держави.
Юридична відповідальність передбачає офіційну оцінку відповідним державним органом поведінки особи, як правопорушення, а самої особи – як правопорушника. Оскільки в даному разі правопорушення вчинено винно, ця оцінка завжди зумовлює негативний для особи момент, який містить елемент її державного осуду.
Юридична відповідальність тягне певні несприятливі наслідки для правопорушника; іноді вони зводяться лише до оцінки особи, як правопорушника, але у більшості випадків така оцінка поєднана з конкретними обмеженнями певних прав і свобод правопорушника чи накладення на нього певних обов’язків.
2.1.Кримінальна відповідальність за злочини в фінансовій сфері (господарські злочини).
Перехід України до ринкової економіки зумовив суттєві зміни кримінального законодавства, що передбачає відповідальність за правопорушення в господарській діяльності.
При цьому мала місце не просто дискримінація діянь, передбачених розділом VII Кримінального Кодексу України, а збереження відповідальності за