окремі з них, шляхом зміни змісту ознак складів інших злочинів.
Трансформація України в новий якісний стан викликала кризу в усіх сферах життєдіяльності: економіці, культурі, політиці. Найважливішим негативним проявом деградації суспільних відносин є економічна злочинність, як основне підгрунтя організованої злочинності. Її стійкість і поступовий розвиток, сплетення з корупцією в державному апараті і правоохоронних органах, є новий стандарт укладу життя.
Досвід останніх років свідчить про те, що найбільш замасковані та добре сплановані злочини цієї категорії здійснюються переважно там, де зосереджена високоліквідна продукція та ресурси, енергоносії, державні бюджетні кошти, а також у сферах банківської, зовнішньо-економічної діяльності, приватизації.
На цьому фоні одночасно з розвитком ринкової інфраструктури і підприємництва в Україні динамічно прогресують такі нові види економічної злочинності, як шахрайство з фінансовими ресурсами, корисливі зловживання бюджетними коштами, порушення при зайнятті підприємницькою діяльністю, фіктивне підприємництво.
Тінізація економіки в останні роки не лише заважає подоланню кризових явищ, а й поглиблює їх. Кримінальна частина “тіньової” економіки, якою є економічна злочинність, суттєво заважає розвитку виробництва, поглинає інвестиційні та валютні ресурси, стимулює інфляцію, скорочує наповнення державного бюджету значною частиною надходжень, загострює соціальні проблеми.
“Аналіз економічних злочинів свідчить про те, що протягом останніх років серед інших, динамічно зростає питома вага тяжких злочинів економічного спрямування, передусім, зловживання з кредитними та фінансовими ресурсами, розкрадань, хабарництва, зловживань у сфері заняття підприємницькою діяльністю.
Злочинність набула більш корисливого спрямування. Відбувається процес витіснення зі сфери корисливої злочинності злочинця примітивного кримінального типу інтелектуальним типом, з новими, витонченішими способами і формами злочиноної діяльності. Триває посилення кримінальної спрямованості в комерційних відносинах. Багато підприємств, які мають певний досвід діяльності в підпільному бізнесі і тіньовій економіці, де конфлікти інтересів не могли вирішуватись простими методами, додали його до легальних економічних відносин. Кравченко Ю.Ф. – Протидія економічній злочинності – пріоритетний напрямок діяльності органів внутрішніх справ України – МАУП – Луганськ – 1999.
Головними особливостями сучасної економічної злочинності є:
гнучка адаптація злочинців до нових форм і методів підприємницької діяльності;
маскування під законну підприємницьку діяльність;
активне та вдале використання в злочинній діяльності банківських документів, електронних кредитних карток, засобів зв’язку, оргтехніки тощо;
різні способи маскування злочинної діяльності під виглядом “невдалої” комерційної діяльності (фіктивне банкрутство).
У процесі здійснення господарської діяльності між членами суспільства виникають різноманітні взаємовідносини з приводу виробництва та розподілу предметів, що мають споживчу вартість, виконанні робіт, надання послуг.
Зміст і характер суспільних відносин у сфері господарської діяльності визначається перш за все Законом України “Про підприємництво” – це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку. Не є підприємницькою діяльністю лише діяльність, не пов’язана з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Звичайно, оплачувані чи безоплатні послуги можуть надаватися і представниками органів влади у зв’язку з їх управлінською діяльністю, об’єднаннями громадян, так званими неприбутковими організаціями. Але першими з них, вони надаються від імені держави у процесі виконання її інститутом переданих їм функцій, а рештою – для своїх членів, чи в порядку благодійництва. Зміст понять “підприємницька діяльність” та “господарська діяльність” чинним законодавством визначаються аналогічно. Під господарською діяльністю розуміється “будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовому, матеріальному або нематеріальному вигляді, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи”. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. ВВР, 998. №10. Ст.35.
Тому невипадково переважна більшість діянь, які в галузі “господарські злочини” визнаються злочинами в зв’язку з порушенням підстав і порядку здійснення саме підприємницької діяльності.
Об’єктом господарських злочинів є врегульовані державою відносини між членами суспільства з приводу виробництва і реалізації товарів, продукції різного призначення, виконання робіт і надання послуг, тобто правовідносин у сфері господарської діяльності, які складають систему господарювання.
Суб’єктами зазначених відносин є громадяни, які для задоволення своїх життєвих потреб, як фізіологічних феноменів, і членів суспільства, вимушених не лише споживати певні блага, а й надавати їх іншим громадянам, визначених з врахуванням власних можливостей, природних здібностей, фізичних особливостей своє місце в цій системі, оскільки для того, щоб бути споживачами товарів, робіт, послуг, що виробляються іншими членами суспільства, громадяни мають надавати іншим членам суспільства якість блага. Лише споживачами благ, вироблених іншими, є представники органів влади, завданням яких є врегулювання взаємовідносин між членами суспільства, а також частина громадян, яка не здатна в силу різних причин створювати різні соціальні блага (інваліди, пенсіонери, діти).
Отже, господарські злочини – це передбачене кримінальним законом суспільно-небезпечне посягання на врегульовані державою відносини в сфері господарської діяльності з виробництва суб’єктами господарювання товарів та іншої продукції, виконання робіт, надання послуг та посягання на фінансову діяльність держави.
Характерною особливістю більшості складів господарських злочинів є те, що диспозиція статей, в яких вони описуються, є описово-бланкетними. Це зумовлює необхідність для визначення змісту ознак складів господарських злочинів звертатись до нормативно-правових актів, якими регулюються відповідні відносини в тій чи іншій галузі господарської діяльності.
З об’єктивної сторони приблизно половина складів господарських злочинів є матеріальними, інші – формальними, а деякі склади злочинів сформульовані як формально-матеріальні. У матеріальних складах злочинів, як наслідки передбачені, як правило, матеріальна шкода, заподіяна державі,