Якщо контрабандою займається службова особа митних органів з використанням свого службового становища, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених статтями 201, 364(365) або статтею 423(424) КК України.

Ще одним злочином в фінансовій сфері, менш небезпечним для фінансової системи, проте дуже актуальним на фоні росту чорного ринку товарів, особливо алкогольних напоїв і тютюнових виробів, є злочин, передбачений статтею 204 КК України, тобто незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів, а також діяння, тісно пов’язане з цим, передбачене статтею 216 КК України – незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок.

Об’єктом злочину є запроваджений в Україні порядок виробництва та обігу підакцизних товарів. Предметом злочину є: 1) алкогольні напої; 2) тютюнові вироби; 3) інші підакцизні товари.

Об’єктивна сторона злочину полягає у: 1) придбанні; 2) зберіганні; 3) транспортуванні; 4)збуті; 5) незаконному виготовленні. Виготовлення підакцизних товарів – це діяльність пов’язана з випуском відповідної продукції і включає всі стадії технологічного процесу. Кваліфікуючою ознакою злочину є відкриття підпільних цехів або використання обладнання, що забезпечує масове вирбництво таких товарів.

Додатковим факультативним об’єктом цього злочину виступає життя і здоров’я людей, як споживачів недоброякісної продукції, яке виражається у створенні загрози для життя і здоров’я людей, отруєння людей або інші тяжкі наслідки.

Завданням податкової системи України є регулювання податкових відносин державних податкових органів і платників податків, щодо встановлення, зміни та стягнення з платників податків (юридичних і фізичних осіб) частини їхніх доходів у відповідний бюджет.

Несплата або неповна сплата суб’єктами підприємницької діяльності або громадянами податків, зборів, інших обов’язкових платежів тягне за собою застосування штрафних санкцій у визначених законодавством розмірах; сплату пені, яка нараховуються на суму несплаченого обов’язкового платежу і адміністративну або кримінальну відповідальність осіб, винних в ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.

Відповідальність за такі дії передбачена статею 212 КК України.

Під способом вчинення злочину у юридичній літературі розуміють передбачений нормами кримінального законодавства комплекс прийомів і діянь злочинців, спрямованих на підготовку, вчинення і маскування злочину. При цьому комплекс прийомів і діянь винуватця залежать від конкретних умов і обставин, у яких здійснюється злочинний задум, а також особи злочинця.

Спосіб ухилення від сплати податків передбачає:

Неподання декларації про доходи чи прибутки містить в собі навмисне ухилення від сплати податків, тобто підприємство працює, отримує прибутки, однак декларацію не подає і податки не сплачує.

Приховування або заниження об’єкту оподаткування характеризується більш широко. Приховування об'єктів оподаткування полягає в тому, що декларація про доходи подається, але в ній не зазначається вся сума одержаного прибутку, тобто окремі отримані прибутки приховуються. Створюється ситуація, коли фактично прибуток є, але він не декларується і ніякий податок з нього не нараховується, і не сплачується. Значення не має, як саме був прихований прибуток – продаж товару за готівку, а оформлення угоди як дарування, навмисне невідображення прибутку в надії на те, що це залишиться непоміченим і т.п.

За статистичними даними МВС України, в країні невпинно зростає рівень економічної злочинності, зокрема у податковій сфері. Кількість справ про злочини, передбачені статтею 212 КК України та суміжних з ними злочинів щороку збільшується.

Злочини, пов’язані з ухиленням від сплати податків мають чітко інтелектуальний характер. Вони характеризуються:

- маскуванням під виглядом укладення та здійснення законних цивільно- правових угод;

- оперативне реагування на специфіку кон’юктури ринку, технічні новації у ринкових відносинах;

- різноманітними прийомами та способами приховування.

Характерною ознакою правопорушень, пов’язаних з ухиленням від сплати податків є те, що хоча вони і мають прихований характер. Але дії порушників, як правило, знаходять свій відбиток у первинних документах, облікових регістрах і звітних формах. До таких документів належать: установчі документи (статут, установчий договір); документи з обліку касових і розрахункових операцій, документи з обліку матеріальних цінностей, накази, розпорядження, протоколи загальних зборів, бухгалтерські регістри і звітності, податкові декларації і додатки до них.

Але необхідно мати на увазі, що кримінальна відповідальність за статтею 212 КК України настає за умисне ухилення від сплати лише тих податків, зборів та інших платежів, які встановлені Законом України “Про систему оподаткування”.

Відповідальність за статтею 212 Кримінального Кодексу України може настати лише за таких умов:

Статею 212 КК України передбачається кримінальна відповідальність не за сам факт несплати у встановлені строки податку, збору, іншого обов’язкового платежу, а за умисне ухилення від їх оплати. У зв’язку з цим, суд має встановити, що особа мала намір не сплачувати належні податки, збори, інші обов’язкові платежі взагалі чи певну їх частину.

Про наявність мотиву умисного ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів можуть свідчити: перекручення в обліковій чи звітній документації; неоприбуткування готівкових коштів, одержаних за виконання робіт чи послуг; ведення подвійної бухгалтерії; використання банківських рахунків, про які не повідомлені органи державної податкової служби; завищення фактичних витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції, тощо.

Необхідно розмежовувати ухилення від