2 ст. 239 передбачає відповідальність за ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші, тяжкі наслідки.
Порушення правил охорони надр (ст. 240). Предметом цього злочину є надра і корисні копалини, крім загальнопоширених.
Надра — цеверхня частина земної кори, що розташована під поверхнею суходолу та дном водоймищ, в межах державних кордонів, і простягається до глибин, доступних для їх добування. До ко-рисних копалин відносяться горючі речовини (нафта, природний газ), метали (залізна руда, мідь, свинець) і благородні метали (золото, іридій, платина, срібло), сировина для металургії, а також вог-нетривкі, ювелірні та інші загальнодержавного значення копалини. Перелік їх затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавно-го та місцевого значення».11 35 ЗП України. – 1995. - № 2. – С. 42. 35
Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в порушенні встановлених правил охорони надр, або в незаконному видобуванні корисних копалин.
Порушення встановлених правил охорони надр може полягати в недотриманні строків видобування, місця, розміру і видів копалин та інших умов і правил, що забезпечують безпеку людей та видобу-вання.
Незаконне видобування корисних копалин — це їх видобування без відповідного дозволу, крім загальнопоширених (пісок, гравій, глина, галечник та ін.).
Суб'єктивна сторона злочину — умисел і необережність.
Суб'єкт злочину — будь-яка особа, як приватна, так І службова.
У частині 2 ст. 240 передбачене вчинення цього злочину на те-риторіях та об'єктах природно-заповідного фонду або повторно, або якщо він спричинив загибель людей, їх масове захворювання або ін-ші тяжкі наслідки.
Безгосподарське використання земель (ст. 254). Об'єктив-на сторона цього злочину проявляється в безгосподарському вико-ристанні земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту.
Безгосподарське використання земель може виражатися у використанні земель сільськогосподарського призначення для інших потреб, в перенасичуванні пестицидами та іншими агрохімікатами тощо.
Злочин вимагає настання наслідків у вигляді тривалого зниження або втрати родючості земель, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змиття гумусного шару, порушення структури грунту.
Суб'єктивна сторона цього злочину — умисел або необережність. Суб'єкт злочину — особа, обов'язком якої є дбайливе відношення до використання земель.
Забруднення атмосферного повітря (ст. 241). Предметом цього злочину є атмосферне повітря, що знаходиться у відкритому просторі над територією України.
Об'єктивна сторона злочину — це дія або бездіяльність щодо забруднення атмосферного повітря або зміни його природних влас-тивостей, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля.
Забруднення — це, наприклад, викиди токсичних або інших шкідливих речовин .в атмосферу .з перевищенням допустимих кон-центрацій. Інші зміни природних, властивостей атмосфери — це зміна складу повітря в певній місцевості внаслідок будь-яких дослі-дів або дій з хімічними речовинами чи іншими властивостями.11 13 Кримінальне право (особл. частина) За ред. Бажанова М.І. – К.Х. Юрінком Інтер-право 2001. С.202
13
Між порушенням спеціальних правил та наслідками у вигляді створення небезпеки для життя, здоров'я людей чи для довкілля має бути встановлений причинний зв'язок.
Суб'єктивна сторона цього злочину виражена в змішаній формі вини: щодо порушення правил може бути умисел або необереж-ність, щодо наслідків — необережність.
Суб'єкт злочину — будь-яка особа, в тому числі службова.
У частині 2 ст. 241 передбачена відповідальність за порушення спеціальних правил, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
Злочини у сфері водних ресурсів
Порушення правил охорони вод (ст. 242). Предметом цього злочину є всі водні об'єкти на території України, що беруть участь в кругообігу вод і нерозривно пов'язані з довкіллям. Це — ріки, озе-ра, водосховища, канали, ставки, підземні води, джерела, морські затоки, протоки, лимани та інші водоймища, що знаходяться на по-верхні або під землею, включені та не включені до господарського обороту.11 27 Водний кодекс України С.5 27
Об'єктивна сторона злочину проявляється в порушенні пра-вил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричинило забруднен-ня поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля.
Між забрудненням вказаних водних джерел і наслідками, що на-стали внаслідок цього, має бути встановлений причинний зв'язок.
Суб'єктивна сторона злочину — змішана форма вини, тобто умисел або необережність щодо порушення правил, та необереж-ність до наслідків.
Суб'єкт злочину — будь-яка особа, в тому числі службова.
У частині 2 ст. 242 передбачена відповідальність за ті самі діян-ня, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масо-ву загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки.
Забруднення моря (ст. 243). Об'єктивна сторона цього зло-чину визначається законом як забруднення моря і проявляється в таких двох формах: 1) в порушенні спеціальних правил з матеріала-ми чи речовинами, шкідливими для життя чи здоров'я людей або живих ресурсів моря; 2) у незаконному скиданні чи похованні вка-заних матеріалів, речовин та відходів.
Важливе значення у визначенні об'єктивної сторони цього скла-ду має така ознака, як місце вчинення злочину. Забруднення моря шляхом порушення спеціальних правил, поводження з певними ре-човинами, матеріалами, відходами здійснюється в межах внутрішніх морських або територіальних вод України, або вод виняткової (мор-ської) економічної зони України, а забруднення шляхом незаконно-го скидання вказаних речовин і відходів, їх поховання — в межах внутрішніх морських територіальних вод України або у відкритому морі.
Як наслідок вказаних дій необхідно встановити наявність за-бруднення моря і створення небезпеки для життя і здоров'я людей або живих ресурсів моря, чи можливість перешкодити законним ви-дам використання моря внаслідок вказаного забруднення.
Суб'єктивна сторона злочину передбачає змішану