У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


форму ви-ни: щодо забруднення моря — умисел або необережність, щодо на-слідків — необережність.

Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа, частіше службова.

Частина 2 ст. 243 передбачає відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання-людей, масову загибель об'єктів тваринного та рослинного світу або інші тяжкі на-слідки.

Частина 3 ст. 243 передбачає по суті самостійний склад злочину.

Об'єктивна сторона цього складу проявляється в неповідомленні спеціально відповідальними за те особами морських та повітряних суден або інших засобів і споруд, що знаходяться в морі, ад-міністрації найближчого порту України, іншому уповноваженому ор-гану або особі, а у разі скидання з метою поховання — і організації, яка видає дозволи на скидання, інформації про підготовлюване або здійснене внаслідок крайньої потреби скидання чи невідворотні втрати ними в межах внутрішніх морських і територіальних вод Ук-раїни або у відкритому морі шкідливих речовин чи сумішей, що міс-тять такі речовини понад встановлені норми, інших відходів, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або живих ресур-сів моря чи могло завдати шкоди зонам лікування і відпочинку або перешкодити іншим законним видам використання моря.

Суб'єктивна сторона цього злочину може бути у вигляді умис-лу або необережності.

Суб'єкт злочину — особа, спеціально відповідальна за своєчас-не і достовірне повідомлення адміністрації про випадки скидання або поховання в морі.

Порушення законодавства про континентальний шельф України (ст. 244). Предметом цього злочину є континентальний шельф України. Континентальний шельф України — це поверхня і надра морського дна до глибини 200 м, що примикають до терито-рії України.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 244, ха-рактеризується дією або бездіяльністю і виражається: в порушенні законодавства про континентальний шельф України, що заподіяло істотну шкоду, а також невжитті особою, що відповідає за експлу-атацію технологічних установок або інших джерел небезпеки в зоні безпеки, заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань та енергії, якщо ці створило небезпеку їх загибелі або загрожувало життю чи здоров'ю людей.

Суб'єктивна сторона злочину може бути як умисною, так і не обережною.

Суб'єкт злочину за ч. 1 ст. 244 — громадяни України, а також особи без громадянства.

У частині 2 ст. 244 передбачена відповідальність за дослідження розвідування, розробку природних багатств та інші роботи на континентальному шельфі України, які проводяться іноземцями, якщо це не передбачено договором між Україною і заінтересованою іноземною державою, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або спеціальним дозволом, виданим у встановленому законом порядку.

Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 244, можуть бути тільки іноземці.

Злочини у сфері лісокористування,

захисту рослинного та тваринного світу

Знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245) Предметом цього злочину є лісові масиви, зелені насадження нав-коло населених пунктів, вздовж залізниць або інші такі насадження,

Лісові масиви — це значні за площею земельні ділянки, зайняті лісом, що являють собою сукупність землі, рослинності (дерева, чагарники), тварин, мікроорганізмів та інших компонентів, які за сво-їм розвитком біологічно впливають один на одного та на довкілля.

Ліси на території України а також зелені насадження навколо населених пунктів, вздовж автомобільних залізниць або інші такого типу насадження виконують різні охоронні функції: санітарно-гігієнічні, оздоровчі, водозахисні, протиерозійні тощо.11 26 Лісовий кодекс. С.3 26

ІЗ об'єктивної сторони злочин проявляється в знищенні або по-шкодженні лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інших таких насаджень вогнем чи ін-шим загальнонебезпечним способом.

Під знищенням розуміється повна загибель лісового масиву, припинення його існування, пошкодження — це часткова його за-гибель.

Суб'єктивна сторона злочину передбачає змішану форму ви-ни: щодо дії — умисел або необережність, щодо наслідків — необе-режність. Наявність умислу щодо наслідків може свідчити про здійс-нення іншого, більш небезпечного злочину.

Суб'єкт злочину — будь-яка особа.

У частині 2 ст. 245 передбачена відповідальність за ті самі діян-ня, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки (наприклад, велику матеріальну шкоду, в тому числі і витрати через гасіння вогню тощо).

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 245, про-являється в умисній вині щодо дії та умислу або необережності що-до наслідків. Якщо загибель людей при цьому охоплювалася умис-лом винного (прямим або непрямим), дії мають кваліфікуватися як за цією статтею, так і за статтею про вбивство (ст. 115).

Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 252). Предметом цього злочину є території, взяті під охоро-ну держави, та об'єкти природно-заповідного фонду. До них відно-сяться такі об'єкти природи, які являють собою велику наукову, іс-торичну цінність, а також цінність в лікувально-оздоровчому плані. Наприклад, Нікитський ботанічний сад у Криму, Тростянецький парк в Сумській області, Дніпровські пороги в Запорізькій області, Одеські катакомби, Володимирська гірка в Києві.

До об'єктів природно-заповідного фонду належать території та об'єкти систематичного нагляду, проведення комплексних дослі-джень і вивчення природних процесів та явищ, а також розробки наукових основ охорони довкілля.

Об'єктивна сторона злочину проявляється в знищенні чи пошкодженні зазначених територій. Знищення передбачає повну ліквідацію природного об'єкта, що становить комплекс природних цінностей або основної його частини, внаслідок чого природний об'єкт перестає існувати в науковому, оздоровчому або культурно-освітньому значенні. Пошкодження означає приведення, природного обєкта в часткову непридатність, якщо він значно втрачає своє вказане значення і не може бути використаний, повною мірою.11 13 Кримінальне право (особл. частина) За ред. Бажанова М.І. – К.Х. Юрінком Інтер-право 2001. С.226

13

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий або непрямий умисел.

Суб'єкт злочину — будь-яка особа.

У частині 2


Сторінки: 1 2 3 4 5