Курсова робота

Злочини проти довкілля

Розділ І. Екологічні правопорушення як підстава юридичної відповідальності

РОЗДІЛ II. Склад екологічних правопорушень

2.1. Особливості об'єктивних елементів складу

2.2. Особливості суб'єктивних елементів

РОЗДІЛ ІІІ. Система екологічних правопорушень

Розділ IV. Злочини проти довкілля

4.1 Кримінально – правова характеристика злочинів проти довкілля

4.2 Проблеми кваліфікації злочинів проти довкілля

Література

Розділ І. Екологічні правопорушення як підстава юридичної відповідальності

Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формується протягом тривалого періоду через нехтування законами взаємодії природи і суспільства, домінування економічних інтересів над екологічними в економіці країни, низький рівень екологічної культури в суспільстві.11 [10] Куян І. Проблеми кваліфікації екологічних правопорушень// Право України. 1999.-№8. с.71.[10]

Засобами подолання екологічної кризи є вдосконалення екологічного законодавства та підвищення ефективності правозастосовчої природоохоронної діяльності.

Важливим елементом правового регулювання охорони навколишнього природного середовища, а також одним із засобів покращення екологічної кризи є саме вдосконалення інституту екологічної відповідальності.

Відповідальність в екологічному праві є важливим складовим елементом правового забезпечення раціонального природокористування, відновлення екологічних об'єктів і охорони довкілля. Законодавство про юридичну відповідальність за порушення права природокористування тим чи іншим природним об'єктом розвивалось у рамках загальних правових норм про відповідальність за порушення вимог природоохоронного законодавства.

Розвиток екологічного законодавства в цій галузі йшов, насамперед, шляхом визначення кола протиправних дій, які посягають на порядок користування природними ресурсами, та суб'єктів правопорушень, уточнення обов'язків органів та посадових осіб по прийняттю заходів юридичної відповідальності та порядку розгляду справ про окремі правопорушення.

Однією із загальних характеристик юридичної відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства є те, що природоохоронні закони містять більш-менш повні переліки правопорушень, котрі об'єднані в спеціальних статтях у самостійному розділі, який присвячено відповідальності за порушення водного, лісового, земельного, тощо законодавства. Підставою для притягнення до відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства є вчинення правопорушення, яке можна назвати екологічним правопорушенням. 11 [3] Баб'як О. С. Екологічне право України. - К., Атака, 2000.[3]

Аналіз змісту поняття "екологічне правопорушення", виявлення його істинної характеристики передбачають визначення таких його рис як екологічність і, відповідно, екологічна небезпека заборонених дій.

На мій погляд вирішення питання про екологічність правопорушення може бути зроблене тільки на основі ряду ознак з врахуванням поняття екологічно важливого діяння. При цьому враховується що екологічність або відношення до екологічних того чи іншого правопорушення:

- ґрунтується на соціальних і природних закономірностях взаємодії суспільства і природи;

- відображає історичний рівень науки і технології;

- залежить від рівня наукових уявлень про механізм різних видів людської діяльності;

- дає можливість виділити групу екологічних правопорушень як відносно самостійну в структурі інших правопорушень.

Екологічно значуще діяння можна розглядати як сукупність соціально обумовлених, вольових дій різних людей чи колективів, які використовують навколишнє середовище і здійснюють (можуть здійснити) в ньому зміни, що задівають охоронювані законом суспільні інтереси. Екологічне правопорушення - різновид екологічно важливої поведінки в

В цілому, що суперечить правомірній екологічній поведінці. Тому його існування проявляється в ознаках того ж роду, що й існування екологічно важливого діяння в цілому, хоча само собою зрозуміло, що напрямленість поведінки в цьому випадку інша.

Із вищесказаним тісно пов'язана і ознака безпосереднього ( контактного) спричинення наслідків. Ця ознака відображає той факт, що дія чи бездіяльність прямо впливає на природні об'єкти, видозмінюючи їх без опосередкованих ланок у вигляді предметів, уже виведених із складу природного об'єкта.

Безперечно, деякі негативні наслідки, частина екологічної шкоди, можуть настати і через ряд проміжки етапів, при сукупній дії факторів, що послідовно змінюються. Наприклад, внесення в грунт завищеної дози отрутохімікатів безпосередньо (контактно) змінює властивості цього грунту, але опосередковано приводить до шкідливих наслідків для здоров'я людини. Таким чином, тут виділяється причинний ланцюжок, що веде до дії і причинний ланцюжок настання негативних наслідків.

Ці положення стають більш переконливими при зверненні до питання про зміст небезпечності екологічних правопорушень. Прийнято вважати, що екологічна небезпека - це соціально-політична характеристика правопорушення, а протиправність діяння - юридичне вираження цього правопорушення. Обидві ці ознаки дуже важливі для розуміння природи екологічних правопорушень, їх вплив на соціальний розвиток. Важливо враховувати їх і для розробки методів боротьби з екологічними правопорушеннями, включаючи забезпечення ефективності юридичної відповідальності, але розкриття вказаних ознак - досить складне завдання.

У цьому розумінні ідентифікуючим ознаками екологічного правопорушення слід вважати:

- освоєння об'єктів навколишнього середовища як операційного базиса діяльності або іншої важливої соціальної цінності;

- направленість на таке використання об'єктів довкілля, яке заборонене екологічним законом;

- безпосереднє (контактне) соціальне осудне змінення складу або окремих частин навколишнього середовища. 11[6] Дубовик О. А. Причины экологических преступлений. - М., Наука , 1988.[6]

Отже, ці ознаки існують поряд із загальними ознаками правопорушень. Вони виражають лише те, що робить правопорушення екологічним. Розглянемо це детальніше. Використання об'єктів навколишнього середовища означає, що діяння здійснюється по відношенню до таких об'єктів, які є невід'ємними складовими елементами довкілля і не виведені з нього в результаті господарської діяльності людини. Вже цією ознакою знімається можливість віднесення до екологічних рядів окремих правопорушень і видів протиправного впливу на навколишнє середовище. Взяти, наприклад, освоєння природних об'єктів: неекономічна технологія має справу з відчуженими від природи об'єктами, але її здійснення може бути екологічним правопорушенням у випадку, якщо воно, наприклад, впливає на склад атмосфери, забруднюючи її шкідливими для здоров'я людини речовинами. Освоєння тут здійснюється в першому випадку відносно неприроднього, а в другому - природнього об'єкта.

Екологічне правопорушення не зводиться до суми шкідливих одиничних наслідків, до