В літературі, наприклад, відзначається, що в результаті використання сучасної техніки сінокосіння знищується птахів, зайців, молодняка більш крупних тварин в 10-15 разів більше, ніж охотою і браконьєрством. Але поряд з тим екологічну небезпеку браконьєрства законодавством прийнято вважати більшою, ніж екологічну небезпеку порушення правил сінокосіння або недотримання необхідних правил безпеки. Тому екологічна небезпека правопорушень повинна мати якісну і кількісну характеристику.

Якісна характеристика екологічної небезпеки визначається характером соціальних цінностей, яким протиставляється дане протиправне діяння, розходженням цього діяння з дійсними інтересами і можливостями суспільства і особи. Якісна характеристика небезпеки екологічних правопорушень визначається всім змістом діяння, а при зверненні до складу правопорушення (його юридичної моделі) всіма ознаками складу: об'єктом, суб'єктом, об'єктивною і суб'єктивною стороною. Недарма законодавець і правозастосовуюча практика твердо дотримуються позиції, при якій необережене забруднення водойми розглядається як менш екологічно

небезпечне, ніж умисне, навіть при однаковій шкоді.11 [5] Гаврищ С.Б. Уголовно правовая охрана природной среде. Проблемы теории и развитие законодательства.– Х., 1994. С.121

Екологічна небезпека правопорушень в галузі охорони природи з цих позицій полягає в ущемленні екологічних інтересів суспільства, в спричиненні шкоди, зниженні суспільно-екологічної дисципліни, підриві поваги до екологічних, правових і інших норм, оживлення і введення негативних елементів в суспільну свідомість.

Кількісна характеристика екологічної небезпеки правопорушень дозволяє порівнювати однорідні правопорушення між собою, а в ряді випадків і підгрупи різних екологічних правопорушень. Теоретично кількісна оцінка екологічної небезпеки виражається в її степені, а в законодавчому плані вона знаходить відображення в санкціях , в змісті відповідальності за скоєне діяння. Тут, як відомо, враховується і шкода як одна із наслідків правопорушень і ряд інших кількісних ознак, що відображають ступінь ущемлення соціальних цінностей. Потрібно відмітити, що правильна оцінка і закріплення в юридичне значущих ознаках кількісної і якісної характеристики небезпеки екологічних правопорушень - завдання досить складне і важливе. При його вирішенні слід враховувати, що екологічна небезпека генетична категорія об'єктивна: вона дійсно втілює існуючий розрив між протиправним діянням і оптимальним способом освоєння природи. Але відображена в нормі суспільної небезпеки - це процес суб'єктивний. Він залежить від дуже багатьох факторів: законодавчої техніки, що застосовується в юридичній правотворчості. Пізнанні наукових закономірностей, актуальних інтересів суспільства.

В той же час нормативне закріплення екологічної небезпеки - важлива умова юридичної відповідальності. Очевидно, в практичному плані вирішення задачі правильної оцінки екологічної небезпеки зв'язано з соціально-правовим вивченням екологічної дії і більш уважною розробкою ознак складу екологічного правопорушення, при наявності повторності, вини, обсягу діяльності та ін.

Протиправність екологічних правопорушень також досить складний юридичний феномен. В літературі до кримінальне карних діянь в цілому розвинуто різні ідеї про складний характер протиправності, можливості розподілення її на окремі види. Ці ідеї застосовуються також і при аналізі протиправності екологічних правопорушень для яких характерна змішана протиправність, коли склад правопорушення і відповідальність за нього регулюється нормами різних галузей права, наприклад природоохоронного, земельного, водного і інших кримінального, яке забезпечує застосування відповідних санкцій.

Екологічні правопорушення в більшій мірі ніж інші залежать від поглядів законодавця, їх правова ознака не стабільна, а екологічна небезпека не завжди сприймається суспільством однаково. Тому аналіз ознак екологічних правопорушень потребує звернення до їх адміністративно-правових, кримінально-правових а також на цій основі і еколого-правових ознак.

РОЗДІЛ II.Склад екологічних правопорушень

2.1. Особливості об'єктивних елементів складу

Вчення про склад правопорушення займає одне з центральних місць в адміністративно-правовій науці і має велике практичне значення. По-перше воно сприяє виявленню найбільш істотних ознак антигромадських діянь, їхньому розмежуванню і встановленню справедливих санкцій, по-друге допомагає правовим органам правильно кваліфікувати правопорушення і обрати адекватні їм заходи впливу, по-третє дозволяє зрозуміти закон, допомагає навчанню юристів і правовому вихованню громадян. [2] Адміністративне право України/ за ред. В. К. Колпакова. - К., Юрінком Інтер ,1995 с.252

[2].

Склад екологічного праворушення - це абстрактний опис діяння (події, факту, явища), що порушує встановлений порядок природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Такий опис являє собою фіксацію в законі найбільш типових, характерних ознак вчинку. Це опис ще не зробленого, а тільки передбачуваного або можливого діяння.

Реальність значно повніша, інтенсивніша, життєвіша ніж її абстракція, тобто склад ознак для вияву про те є чи ні якась дія правопорушенням, її потрібно порівняти з цією абстракцією, "накласти" абстрактний опис (склад) на конкретну подію. Якщо в реальному діянні виявляються ознаки, зафіксовані в складі, то його треба визнати правопорушенням.

Правопорушення як подія, що сталася в реальній дійсності, є нічим іншим як специфічна поведінка людини або групи людей. Будь-яка поведінка, зокрема і протиправна, це результат взаємодії людської свідомості і уявлень про навколишній світ і внутрішній Ставлення до подій, які тут відбуваються і людських діянь, що спрямовані на зовнішні об'єкти (навколишнє середовище і суспільство). Отже, поведінка - це взаємозв'язок і взаємозалежність суб'єктивного (свідомості) і об'єктивного (вчинку, дії). Виходячи з цього, у будь-якій поведінці, у тому числі і у протиправній (правопорушній), виділяють 4 чинники, які її утворюють: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. У зв'язку з цим склад правопорушення констатують як сукупність чотирьох аналогічних елементів.

Таким чином, об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона складають структуру складу екологічного правопорушення. Зупинимося на характеристиці кожного з названих елементів.

Одним з основних елементів складу правопорушення, на які поділяються (класифікуються) їх види в екологічній сфері є об'єкт екологічного правопорушення.

Екологічне законодавство не містить поняття об'єкта