З об'єктивної сторони екологічне правопорушення є також, як і будь-яке інше правопорушення, протиправною дією, здійсненою шляхом діяння (незаконна вирубка і пошкодження дерев) або бездіяльність (невиконання правил охорони надр).

З поняттям "протиправність" безпосередньо пов'язане і поняття "суспільна небезпека", степінь якої впливає і на вид відповідальності, що застосовується за здійснення даного правопорушення. Так, у відповідності із ст.22 Кодексу України про адміністративне правопорушення правопорушник може бути звільнений від адміністративної відповідальності при малозначності здійсненого правопорушення. Якщо порушення правил по боротьбі з шкідниками, хворобами рослин та бур'янами незначне по степені соціальної небезпеки, то відповідальність за дане правопорушення настає у відповідності із ст. 105 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо дані дії потягли за собою тяжкі наслідки, то відповідальність в силу більшої суспільної небезпеки настає у відповідності до кримінального законодавства.

Об'єктивна сторона екологічного правопорушення характеризується:

– протиправністю дій, які призвели до порушення екологічного правопорядку;–

завданням шкоди або загрози її завдання навколишньому природному середовищу; –

причинним зв'язком між протиправною дією та шкодою, що настала.11 [3]. Баб'як О.С. Екологічне право України . – Київ, АТІКА, 2000, ст.76-77

[3]

Протиправне екологічне діяння може бути простим і складним. Просте являє собою єдину дію або короткочасну бездіяльність, єдиний короткочасний акт протиправної поведінки. Наприклад, знищення або пошкодження лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем (ст. 98 Лісового Кодексу України). Складне діяння або складається з декількох самостійних дій, або розтягнутих в часі, або скоюється групою. Розрізняють такі різновиди складних діянь:

- ті, що складаються з альтернативних дій;

- збірні;

- ті, що тривають;

- ті, що продовжуються.

Правопорушенням, що складається з альтернативних дій. Є таке, склад якого утворить учинення як однієї з перелічених у законі дій, так і всіх разом. Тут важливо зазначити, не скоює нового екологічного правопорушення, якщо вона послідовно здійснює всі названі в законі дії, наприклад спочатку особа виготовляє заборонені знаряддя добування об'єктів тваринного та рослинного світу, а потім збуває заборонені знаряддя, а також збут незаконно добутої продукції утворюють один склад (ст 85 КпАП).

Збірним можна назвати екологічний проступок, що фактично "зібраний" з кількох різних порушень, які існують самостійно, хоча і дуже близьких за змістом адміністративно-правових норм. При формальному підході у даному випадку завжди можна побачити кілька правопорушень. Законодавець розглядає такі діяння як одне правопорушення. Наприклад, порушення норм водокористування. Дане правопорушення може полягати в: заборі води з порушенням планів водокористування, самовільному проведенні гідротехнічних робіт, безгосподарному використанні води, порушенні правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, та визначенні якості вод, що скидаються, тобто, вчинення тією самою особою окремих дій, що порушують різні норми, розглядаються законодавцем як одне правопорушення.

Такими, що тривають, визнаються правопорушення, які починались з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно, шляхом невиконання обов'язку, прикладом екологічного правопорушення, що триває може бути: самовільне користування надрами(ст 65 КУпН), самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 53 КпАП).

Такими, що продовжуються, можна вважати екологічні правопорушення, що складаються з ряду тотожних, тісно пов'язаних між собою вчинків, їх сукупність утворює єдине правопорушення. Такими, що продовжуються, екологічними правопорушеннями вважаються приміром такі, як багаторазове знищення, або пошкодження підросту в лісах, багатократні протиправні знищення або пошкодження об'єктів тваринного і рослинного світу та ін.

Як правило, в результаті здійснення протиправної дії настає певний наслідок - завдання шкоди, спричинення збитків елементам природи, народному господарству, людині, які в ряді випадків являються обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу правопорушення. Так, відповідно до ч.І ст.59 КпАП, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони такого правопорушення як порушення правил охорони водних ресурсів є шкода, яка проявляється в забрудненні води, ерозії грунтів та інших шкідливих явищах. Наставші в результаті здійсненого правопорушення екологічно небезпечні наслідки, вказані в законі, будуть причиною притягнення особи до відповідальності в тому випадку, коли буде доказано, що вони знаходяться в причинному зв'язку з допущеним правопорушенням. Такі склади прийнято називати матеріальними.

Проте більшість екологічних правопорушень мають формальні склади, тобто відповідальність настає за сам факт здійснення правопорушення незалежно від настання суспільне небезпечних наслідків. Мають місце і такі склади, які передбачають відповідальність як у випадку настання наслідків, так і у випадку коли вони з якихось причин ще не настали, але діянням була створена реальна загроза їх настання.11[9] Ерофеев Б. В. 3кологическое право (учебник для вузов) - М. Новьій юрист, 1998 С.20

[9]

2.2. Особливості суб'єктивних елементів

Суб'єктивними елементами екологічного правопорушення є суб'єктивна сторона і суб’єкт правопорушення.

Адміністративним правом визначається, що суб'єктивна сторона, як одна з обов'язкових ознак складу, полягає в психічному ставленні суб'єкта до вчиненого антигромадського діяння. Вчинок людини завжди є результатом взаємодії