Наприклад, виконання санітарних, протипожежних норм - обов'язок усіх громадян. А для службовців - це й трудовий обов'язок. Тому при порушенні таких норм вони повинні каратися більш суворо.

Варто звернути увагу на статті КпАП, що містять одночасно дві санкції. У таких випадках одне з них розраховано на громадян, інше, як правило, на посадових осіб. Так у ст.68 сказано, що знищення або пошкодження підросту в лісах тягне накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від трьох до семи мінімумів.

Поряд із включеними до складу правопорушення загальними і спеціальними ознаками, в Загальній частині КпАП і ряді інших правових актів названа значна кількість обставин, що характеризують суб'єкта правопорушення, але до складу не входять. Наприклад, стан особи на військовій службі (ст. 15 КпАП). Якщо військовослужбовцем порушено правила полювання, то відповідальність за дане правопорушення настає на загальних підставах.

Посадові особи можуть притягуватися до адміністративної відповідальності не тільки за поступки, пов'язані з їх службовими обов'язками, але й за всі інші правопорушення. В такому випадку до них застосовуються міри впливу як і до всіх інших громадян. Таким чином, посадові особи, в залежності від зв'язку скоєного ними правопорушення і їх службовою діяльністю можна розглядати в якості як загальних так і спеціальних суб'єктів адміністративного правопорушення. 11 [20] Шемшученко Ю. С. Юридическая ответственность в области охраны окружающей среды. - К., Наукова думка, 1978, С.125[20]

Юридична відповідальність іноземців і осіб без громадянства за порушення природоохоронного законодавства нормами права в деталях не врегульоване. Практика, проте, свідчить, що умови відповідальності і порядок її застосування до вказаної категорії осіб в основному ті ж, що і громадян України. Виняток складають тільки іноземці, що користуються правом дипломатичного імунітету, питання про відповідальність яких вирішується через дипломатичні канали.

Як свідчить практика, заподіювачами шкоди навколишньому середовищу, а також життю, здоров'ю та майну осіб внаслідок погіршення довкілля є також і юридичні особи (промислові підприємства, транспортні організації, індивідуальні підприємства тощо), які порушують нормативи гранично допустимих викидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів, що виходять з кожного конкретного стаціонарного джерела забруднення. За родом діяльності зазначені юридичні особи є власниками джерел підвищеної небезпеки і підстави їх відповідальності визначають ст. 450 ЦК України та ст. 1236 проекту ЦК України.

В юридичній літературі висловлена й інша думка. Так, М. І. Єрофеєв вважає, що шкода, спричинена внаслідок негативного впливу на довкілля протиправної діяльності підприємств, установ, організації підлягає відшкодуванню відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього середовища". Здається погляд М. І. Єрофеєва непереконливим. Справа в тому, що цивільне паво має лише йому властиві можливості, які забезпечують здійснення права на відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення небезпеки життю, здоров'ю та майну.

Крім того, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля - це абсолютне право, якому відповідає абсолютний обов'язок усіх і кожного (фізичних, юридичних осіб, інших організацій, держави) утримуватися від порушення цього права. Невиконання абсолютного обов'язку призводить до виникнення правопорушення або злочину, що регулюється нормами відповідно адміністративного, цивільного і кримінального законодавства.

РОЗДІЛ ІІІ. Система екологічних правопорушень

Відповідно до структури екологічних правовідносин екологічні правопорушення складають певну систему та види залежно від об’єктів правовідносин, та залежать від міри тяжкості і застосованих санкцій. 11 [17] Малишко М. І. екологічне право України: навч. пос. – К., Юридична книга, 2001, с.48 [17]

Системи екологічних правопорушень – це визначене чинним екологічним законодавством сукупність категорій незаконних дій (бездіяльності), за які в залежності від характеру і ступеню екологічної небезпеки об’єкта, предмета посягання та інших ознак можуть застосовуватись заходи державного правового примусу.

Екологічні правопорушення залежно від об'єкта посягань поділяють на такі види:

1) у галузі використання природних ресурсів (природоресурсові): земельні, надрові (гірничі), водні, лісові, фауністичні (тваринні), флорні (рослинні) та атмосферні;

2) у галузі охорони навколишнього природного середовища (природоохоронні):*

порушення природоохоронних вимог на стадії прийняття рішень;*

порушення природоохоронних вимог у процесі здійснення господарської та іншої діяльності;*

порушення вимог охорони територій і об'єктів природно-заповідного фонду, курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних зон та інших територій, що підлягають особливій охороні;

3) у галузі екологічної безпеки (екологонебезпечні):*

невиконання заходів щодо попередження виникнення та ліквідації наслідків надзвичайних екологічних ситуацій;*

порушення вимог екологічної безпеки у процесі здійснення

різних видів діяльності;

4) правопорушення за окремими інститутами екологічного законодавства:*

порушення у сфері прав власності на природні ресурси;*

порушення у сфері права природокористування;*

правопорушення у сфері відтворення природних ресурсів;*

правопорушення у сфері екологічної експертизи;*

екологічні правопорушення у сфері застосування економічних заходів щодо використання природних ресурсів і охорони довкілля;*

порушення прав громадян на екологічно безпечне довкілля;*

порушення норм екологічної безпеки;*

порушення екологічних прав громадян. 11 [1] Андрейцев В. І. Екологічне право: Курс лекцій в схемах. - К., Вентурі, 1996. [1]

Залежно від міри тяжкості й застосовуваних санкцій екологічні правопорушення поділяються на:*

на екологічні злочин, за який настає кримінальна відповідальність;*

на екологічне адміністративне правопорушення, за вчинення якого настає адміністративна відповідальність;*

на екологічний дисциплінарний вчинок, за скоєння якого настає дисциплінарна відповідальність;*

на екологічний майновий делікт, при наявності якого настає майнова відповідальність.

Екологічні правопорушення передбачено насамперед в екологічному законодавстві. Залежно від об'єктів правопорушень їх систему поділяють на три великі групи: природоресурсові, природоохоронні та екологонебезпечні правопорушення. У свою чергу кожен з цих видів правопорушень, які