Надзвичайно важливо, щоб протокол судового засідання був чітким і повним. Недбало виготовлений протокол є підставою для скасування вироку. Після підписання протоколу адвокат знайомиться з ним і в разі потреби подає свої зауваження.

Завершальним етапом діяльності адвоката в суді першої інстанції є подача апеляційної скарги. Перед тим як подати апеляційну скаргу, захисник виконує певну підготовчу роботу. Зокрема, детально ознайомлюється з усіма матеріалами досудового і судового слідства, навіть і в тому випадку, коли адвокат брав участь у судовому засіданні. Також важливою частиною підготовки до оскарження вироку є побачення захисника із засудженим. Під час зустрічі вони обговорюють усі питання, пов'язані з подачею апеляційної скарги.

В кожному випадку, коли адвокат дійшов висновку, наприклад, про неправильність вироку або необгрунтованість обраної судом підзахисному міри покарання, він зобов'язаний подати апеляційну скаргу. У цьому відношені слід визнати неправильною практику окремих захисників, коли вони, вважаючи за необхідне оскаржити вирок, не готують апеляцій, посилаючись на заперечення засудженого чи його батьків. Тут слід зауважити, що в питанні оскарження вироку адвокатом вирішальне значеня має не думка засудженого чи його законних представників, а інтереси захисту неповнолітнього. Тому закон забороняє відкликання неповнолітнім засудженим скарги свого захисника.

Розходження у методах захисту між адвокатом і підзахисним бувають у виняткових випадках. Однак їх можна уникнути, коли захисник підтримуватиме контакт з підсудним і погоджуватиме з ним усі питання, що стосуються захисту.

Якщо адвокат не вбачає підстав для оскарження вироку, а засуджений або його батьки наполягають на цьому, треба допомогти їм підготувати апеляційну скрагу від їх імені.

Основою діяльності суду при розгляді справи є встановлення об'єктивної істини. Судові рішення повинні грунтуватись на конкретних, ретельно перевірених фактах, безспірних доказах. Це вимагає від учасників процесу всебічного дослідження і правильного аналізу матеріалів справи. Особливо це стосується адвоката. Він повинен пам'ятати, що в суді першої інстанції справу вирішують по суті. Тому він має докласти максимум зусиль для того, щоб допомогти суду з'ясувати всі обставини справи і постановити законне й обгрунтоване рішення. Помилки й упущення адвоката на цій стадії не завжди потім можна виправити і усунути.

Після ознайомлення з протоколом судового засідання і подачі апеляційної скарги адвокат завершує свою діяльність у суді першої інстанції.

Можна підсумувати, що захист вважатають ефективним не лише тоді, коли остаточне рішення слідчого або суду співпало з лінією захисту, а й тоді, коли адвокат своєчасно і повно використав усі законні засоби і методи захисту неповнолітнього обвинуваченого (підсудного).

Розділ 4. Зясуванна причин і умов, що сприяли вчиненню злочину неповнолітнім у стадії попереднього слідства і судового розгляду.

Щодо встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину неповнолітнім у кримінальному процесі, стаття 23 КПК України зобовязує до такої діяльності тільки орган дізнання, слідчого, прокурора і суд.

Крім того, ст. 433 КПК вимагає обовязкового зясування у справах неповнолітніх умов їх життя, виховання та обставин, що негативно впливали на їх виховання, наявності дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність.

Наслідки зясування умов життя і виховання неповнолітнього, а також обставин, що негативно впливали на його вихованя, має безпосереднє відношення до встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину підлітком.

Підбурювання ж неповнолітнього до злочинної діяльності і втягнення у злочинну діяльність слід розглядати як одну з можливих причин вчинення неповнолітнім злочину.

Важливе значення для захисту набуває встановлення того факту, що несприятливі умови життя і виховання склались незалежно від волі підлітка, що причинам, які привели його до вчинення злочину, він не зміг протистояти, що зміна вказаних умов призведе до зміни його поглядів і звичок, і що ці несприятливі умови життя і виховання і є збігом тих обставин, які становлять одну з помякшуючих обставин, передбачених статтею 66 КПК (2001 р.) України.

Встановлення таких даних дає адвокатові підстави порушити питання про вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину.

Оскільки до числа обставин, що помякшують відповідальність, можуть відноситись і такі, що сприяли вчиненню злочину (причини і умови злочину), буде правомірним зробити висновок про процесуальний обовязок адвоката зясувати такі обставини. Цей висновок повністю випливає зі змісту ст. 48 КПК України.

Беручи участь у слідчих діях, заявляючи клопотання на досудовому слідстві, а також під час розгляду справи в суді, обовязок адвоката зясувати причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, повинен бути обмежений лише колом тих обставин, що не суперечать інтересам обвинуваченого.

Слід виділити декілька груп обставин, що можуть виступати як причини злочину підлітка, визначити форму і інтенсивність її дії або, як прийнято говорити, створювати коло причинності індивідуальної злочинної поведінки.

Найголовніші з них наступні:

1) Умова морального формування особи як реальні і соціальні звязки підлітка, як система взаємодії підлітка з його оточенням.

Слід підкреслити, що ця взаємодія може бути як негативна, так і позитивна, як сприятлива, так і несприятлива. Вона може бути різноманітна за ступенем і може здійснюватись у найрізноманітніших напрямках - хто і як впливав на підлітка, чому виникла можливість негативного впливу.

2) Соціально-психологічна структура особи, в якій якраз і проявляється причина злочину безпосередньо - найближча причина вчинення злочину.

3) Індивідуальний психо-фізіологічний стан особистості підлітка, його хворобливість, підчинення навіюваності.

4) Обставини, які створили умови вчинення злочину, конкретна життєва ситуація і привід для вчинення злочину.

5) Умови, що сприяли реалізації злочинного задуму.

Участь