Беручи участь в слідчих діях, в допитах і повторних допитах обвинувачених, потерпілих, свідків, у проведенні очних ставок, експертиз, адвокат повинен зясувати з позиції захисту причини і умови злочину, а в необхідних випадках клопотати про допит осіб, які знали обвинуваченого, товаришів по школі, праці, вчителів, товаришів по місцю проживання.

Дуже важливо встановити середовище, в якому жив, спілкувався і виховувався неповнолітній. Для цього повинні бути детально досліджені умови життя і виховання неповнолітнього.

Не менш важливого значення набуває встановлення таких обставин, як:

1) безнаглядність;

2) негативний вплив сімї;

3) негативні впливи з боку оточення, праці, навчання. місць дозвілля (втягування в пияцтво, азартні ігри та ін.);

4) недоліки працевлаштування, виховання у навчальному закладі.

Використання цих даних дає можливість захисникові пояснити, що саме привело підлітка на лаву підсудних, та вибрати з цих обставин все те, що дасть можливість захиснику знайти в них помякшуючі обставини і використати їх у своєму кінцевому висновку про долю підзахисного.

Одним із важливих моментів вивчення особи неповнолітного обвинуваченого є витребування характеристики на нього, зокрема з місць навчання, праці (якщо неповнолітній працював) чи з громадських організацій, якщо він брав участь у їх роботі.

У справі з особливою ретельністю має зясовуватись не лише роль неповнолітнього, але й роль дорослих осіб у вчиненні ним злочину.

Бажано встановити, чи не є злочин результатом підмови чи підбурювання, примушування з боку дорослих, чи не був підліток певним знаряддям у їх руках; треба встановити і інших співучасників вчинення злочину.

Якщо у справі це не зясовано, захиснику слід заявляти клопотання про зясування вказаних обставин. Обовязок адвоката зясувати причини і умови злочину з позиції захисту тягне за собою і його право у будь-який момент слідства клопотати перед слідчим про їх зясування.

Після ознайомлення з матеріалами справи адвокатові слід звернути увагу не лише на те, чи зясовано причини і умови злочину, а й на те, чи внесено слідчим відповідно до ст.23-1 КПК (2001) України подання про усунення цих обставин.

Причини й умови злочину в судовому засіданні адвокат встановлює шляхом допиту свого підзахисного, інших підсудних, свідків, потерпілих, законних представників, класних керівників, представників з місця праці чи навчання неповнолітньго підсудного, його товаришів по школі, праці, проживанню, а також шляхом вивчення в судовому засіданні документів і характеристик.

При цьому слід загострити увагу на умовах життя і виховання підлітка, на даних, що всебічно характеризують його особу та інших обставинах, які призвели до вчинення злочину. Незважаючи на те, що в адвоката на слідстві вже сформувалась певна думка з цього приводу, він повинен проявити належну активність у судовому засіданні для всебічної і повної перевірки всіх доказів, в тому числі й тих, що стосуються причин і умов злочину, і не лише перевірки, а й глибокого їх дослідження, щоб зробити свій мотивований висновок і довести його до суду в захисній промові разом з іншими питаннями, що стосуються захисту неповнолітнього підсудного.

Проявивши максимум зусиль для ретельного зясування причин і умов злочину з позицій захисту, адвокату в своїй захисній промові слід клопотати пред судом не лише про врахування їх при постанові судового вироку, а й про їх усунення. Він також повинен висловити перед судом свою думку, як найдоцільніше це зробити.

Розділ 5. Захисна промова у справах неповнолітніх.

Матеріали судового засідання повинні бути максимально використані адвокатом для підготовки захисної промови.

Визначаючи свою позицію, адвокат складає план захисту, відповідно до якого обирає тактику поведінки в суді.

Після того, як усі питання, намічені планом, зясовані, захисник приступає до складання основних тез промови. Захист повинен бути побудований на значенні вікових психологічних особливостей неповнолітніх. Вони головним чином визначають мотив скоєння злочину, що в свою чергу характеризує і ступінь соціальної небезпеки як злочину, так і самого правопорушника. Але ці особливості повинні розглядатись предметно, стосовно кожної особи.

У промові необхідно проаналізувати кримінологічні фактори, дати розгорнуту характеристику особи підзахисного, проаналізувати умови його життя і виховання. взаємовідносини в сімї, школі, виробничому колективі (якщо працював), показати середовище, яке оточувало підлітка, зясувати, хто був його товаришем і особливо користувався авторитетом.

Далі завдання адвоката полягає в тому, щоб показати індивідуальні особливості особи підлітка, ті причини і умови, під впливом яких було вчинено злочин, показати, що саме в силу вікових особливостей, відсутності життєвого досвіду він потрапив під поганий вплив.

Отже, встановлення причин і умов, що сприяли скоєнню злочину, захисник зобовязаний повязати з субєктивними особливостями психіки підозрюваного, віковими особливостями підлітка цього віку, неблагополучними зовнішніми факторами, що впливали на нього.

Важливо звернути увагу на те, що промова адвоката повинна мати на аудиторію, і в першу чергу на підсудного превентивний вплив. Захисну промову слід будувати таким чином, щоб вона давала неповнолітньому стимул у подальшому житті, щоб він не втратив віру в себе, доброзичливість суспільства, його надію на швидке виправлення і перевиховання.

Позиція адвоката, тобто його думка з питань вини і відповідальності підсудного визначається протягом усього судового розгляду, але остаточно формулюється і доводиться до відома суду та учасників судового розгляду лише в його промові під час судових дебатів. При цьому враховується і висловлена субєктами сторони обвинувачення позиція, бо відповідно до ч. 2 ст 318 КПКУ захисник бере участь у судових дебатах після того, як з промовами уже виступили прокурор, потерпілий і його представник, цивільний