Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх, як і участі в них адвоката, грунтуються як на загальних правилах кримінально-процесуального кодексу, так і на особливостях проводження в справах неповнолітніх, передбачених у главі 36 розділу 8 КПК України.

Детально обов'язки і права захисника перелічені у ст. 48 КПК. Він виконує ці обов'язки і користується правами з моменту його участі в справі. Зокрема, адвокат має права:

- До першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження їх кількості і тривалості;

- мати побачення із засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;

- ознайомлюватись з матеріалами, якими обгрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами справи;

- бути присутнім на допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій, виконуваних з їх участю або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій - з дозволу дізнавача, слідчого;

- брати участь у судових засіданнях;

- ставити питання учасникам судового засідання;

- подавати докази, заявляти клопотання і відводи, оскаржувати дії і рішення особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора і суду;

- виступати в судових дебатах;

- знайомитись із протоколом судового засідання та подавати до нього зауваження, ін.

Також права і обов'язки захисника стосовно окремих стадій процесу конкретизовано в інших статтях кримінально-процесуального кодексу України.

За загальнним правилом адвокат не вправі відмовитись від прийнятого на себе захисту обвинуваченого. Однак взяти на себе захист особи, яку притягнуто до кримінальної відповідальності, адвокат не завжди може, оскільки процесуальне законодавство містить правила про те, коли він не може брати на себе захист обвинуваченого (коли адвокат раніше подавав юридичну допомогу громадянину, інтереси якого суперечать інтересам особи, що звернулась до нього по допомогу, коли в розслідуванні справи або під час її розгляду в суді бере участь особа, з якою адвокат перебуває в сімейних відносинах, ін.). Адвокат не може одноразово захищати двох чи кількох обвинувачених, якщо інтереси захисту одного з них суперечать захисту іншого. Це правило стосується і випадків, коли адвокатові відомі обставини, що можуть зумовити необхідність допиту його як свідка по даній справі, але його не можна допитувати про обставини справи, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків захисника по цій справі, оскільки таємницю обвинуваченого він не вправі розголошувати.

Адвокат зобов'язаний використати всі передбачені законом засоби і методи захисту з метою з'ясування обставин, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого чи виправдовують його.

Широкі права адвокатів у справах неповнолітніх спрямовані на забезпечення повного і всебічного дослідження обставин злочину, ефективного виховного впливу на правопорушників, максимальної охорони їх законних інтересів. Це зумовлено особливим статусом неповнолітнього як учасника кримінального судочинства.

Розділ 2. Особливості захисту неповнолітніх на досудовому слідстві.

Законодавство України не лише забезпечує об'єктивне розслідування, правильний і всебічний судовий розгляд справ про неповнолітніх, а й надає додаткові гарантії встановлення істини, охорони їх прав і законних інтересів.

Здійсненя адвокатом захисту неповнолітніх на досудовому слідстві відрізняється рядом особливостей процесуаального, психологічного і практичного характеру. Не випадково закон встановлює особливий порядок провадження по справах про злочини неповнолітніх.

Особливості процесуального характеру визначаються винятковим правовим положенням неповнолітніх обвинувачених в кримінальному процесі.

Під особливостями психологічного характеру маються на увазі, перш за все, незрілість психіки неповнолітнього обвинуваченого, що слід враховувати при встановлені з ним особистих і ділових взаємовідносин, що не врегульовані жодними правовими нормами. Потрібен особливий підхід до такого підзахисного, без цієї умови здійсненя захисту може виявитися малоефективним, або навіть і неможливим.

Існують особливості практичного порядку, що виявляються в процесі застосування діючого процесуального законодавства, а також виникають внаслідок недостатньої ясності процесуальних норм.

Відповідно до ст. 45 КПК участь захисника на досудовому слідстві по справах неповнолітніх є обов'язковим з моменту пред'явлення обвинувачення, якщо неповнолітній не притягався до цього в якості підозрюваного. Практика показує, що вже при вступі в процес адвокат часто стикається з труднощами процесуального характеру.

Як правило, захисника запрошує обвинувачений, його законний представник, родичі або інші особи за дорученням чи на прохання неповнолітнього. Якщо в такий спосіб захисника не буде запрошено, його призначає слідчий, суд або суддя через колегію адвокатів. У кожному з цих випадків адвокат бере участь у справі на підставі ордеру, виданого юридичною консультацією.

Відмова від захисника, заявлена неповнолітнім, не обов'язкова для слідчого, прокурора і суду, оскільки, як зазначалось, неповнолітній обвинувачений неспроможний сам повністю здійснити своє право на захист.

Такі відповідальні процесуальні дії, як допит підозрюваного, пред'явлення обвинувачення неповнолітньому і його допит як обвинуваченого обов'язково проводять у присутності адвоката.

Приймаючи доручення, адвокат у бесіді з родичами чи близькими до обвинуваченого особами може дізнатись про певні особливості фізичного чи психічного стану свого майбутнього підзахисного: про його надмірну навіюваність, підвищену збудливість, вразливість, чи, навпаки, про лякливість і замкнутість та інші яскраво виражені риси характеру. Йому можуть повідомити про дефекти зору чи слуху підзахисного, про які підлітки часто соромляться розказувати. Всі ці та інші обставини, якщо вони своєчасно не виявлені слідчим чи не взяті до уваги, можуть потягнути за