за все для того, щоб неповнолітній не зрозумів настанови захисника як шлях обманути слідство і уникнути відповідальності. Надмірна увага до висловлювань з неповнолітнім продиктована прагненням того, щоб повністю виключити можливість неправильного, спотвореного розуміння ним думок адвоката і відповідно неправильних вчинків, ще й з посиланням на поради захисника.
Найбільш делікатним є питання про взаємовідносини у сім'ї підлітка і про ставлення членів сім'ї до нього. Але з'ясування цих відносин проливає світло на багато вчинків підлітка. Тому вторгнення у сферу сімейних відносин, звичайно, є необхідним, але робити це треба дуже обережно і тактовно.
Отже, бесіда з обвинуваченим має свою специфіку. Крім того, слід пам'ятати, що якими б психологічними чи індивідуальними особливостями не відзначався неповнолітній, захисник завжди повинен вести розмову спокійним, врівноваженим тоном, не поспішати, запитання ставити чітко і конкретно, щоб його думки були правильно зрозумілі і усвідомлені обвинуваченим.
Дуже важливо, щоб перша бесіда захисника з обвинуваченим була добре продумана і відбувалась у невимушеній обстановці. Від такту адвоката, його вміння привернути увагу неповнолітнього і викликати до себе довір'я залежить подолання замкнутості підзахисного. Практика показує, що без цього важко, а інколи й зовсім неможливо з'ясувати справжні мотиви, причини й умови вчинення злочину. Якщо адвокат всебічно з'ясував причини злочину і йому відомі дорослі особи, які підбурювали неповнолітнього до вчинення злочинних дій, він може порушити клопотання про вирішення питання про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності. Після цього захисник з'ясовує обставини справи. Робити це треба без поспіху, поступово, бажано за такою системою: встановити, якими були відносини між підзахисним, потерпілим і свідками.
В процесі бесіди адвокат має допомогти підзахисному правильно зрозуміти пред'явлене обвинувачення і критично оцінити свої дії. Для цього адвокат детально роз'яснює підзахисному зміст статей, за якими кваліфіковано злочин.
Під час побачення адвокат повинен пам'ятати, що він не може нав'язувати підзахисному свою точку зору.Однак він зобов'язаний зробити все для того, щоб обвинувачений правильно обрав законні засоби захисту.
Якщо підзахисний визнає себе винним, але за наявними в матеріалах справи даними таке визнання викликає у адвоката сумнів, треба з'ясувати, чи нема тут самообмови під впливом інших, можливо дорослих, учасників злочину. Неповнолітній обвинувачений може обмовити себе й з інших причин, наприклад внаслідок нахилу до фантазування, неправильного розуміння принципів товариської дружби. Винятково важливо, щоб адвокат роз'яснив неповнолітньому його процесуальні права, порядок розгляду справи в судовому засіданні. Бесіду слід провадити з таким розрахунком, щоб всебічно з'ясувати всі обставини справи і особливо ті з них, які пом'якшують вину обвинуваченого або виправдовують його.
Адвокат зобов'язаний надавати підзахисному юридичну допомогу щодо формулювання заяв, скарг і клопотань, які той бажає подати або порушити перед слідчим, прокурором, судом.
Окремо слід застерегти, що адвокат має зробити все від нього залежне, щоб зберегти досягнутий ним психологічний контакт з обвинуваченим, забезпечити його стабільність не лише на слідстві, а й протягом дальшого руху справи. Практика свідчить, що в разі порушення такого контакту повторне його встановлення майже неможливе. Це пояснюється тим, що в таких випадках у підзахисного виникає антипатія і недовір'я адвоката.
На практиці буває, що й під час першої бесіди між обвинуваченим і адвокатом не буде досягнуто повного психологічного контакту. В такому разі потрібна повторна зустріч з підзахисним, а можливо й кілька. Результат таких бесід, як і враження від них, має бути відображений в адвокатському проваджені (досьє). Робити це, звичайно, треба так, щоб була повністю виключена можливість розголошення професійної таємниці адвоката.
До сказаного слід додати, що як перше побачення з обвинуваченим, так і наступні аж до оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред'явлення йому матеріалів справи, проходять в умовах, коли адвокат вже обізнаний з наявними на цей момент в справі матеріалами, але розголошувати їх змісту він не вправі. Це випливає з того, що нерозголошення даних досудового слідства є умовою, яка сприяє успішному проведенню досудового слідства. Передчасне розголошення даних органів дізнання чи досудового слідства може негативно вплинути на розслідування справи, створити можливість обвинуваченому приховати докази, ухилитись від слідства і суду. Виходячи з цього, слідчий може попередити адвоката про його обов'язок не розголошувати даних досудового слідства. Іншими словами, до закінчення розслідування справи адвокат без дозволу слідчого не вправі повідомляти відомі йому з матеріалів справи факти ні підзахисному, ні будь-яким іншим особам.
Лише при додержанні цих правил адвокат в результаті проведеної бесіди зможе встановити діловий контакт з неповнолітнім обвинуваченим, з'ясувати справжні обставини справи і правильно визначити позицію захисту.
Під час бесіди захисник робить нотатки, записує питання, які йому треба буде з'ясувати на майбутньому допиті. Часто це єдина можливість підготуватись до допиту. Як правило, допит в якості обвинувачення слідує зразу за пред'явленням обвинувачення, або, згідно ст. 143 КПК, слідчий зобов'язаний допитати обвинуваченого не пізніше доби після пред'явлення обвинуавченн.
Оскільки у адвоката не буде іншої можливості для ретельної підготовки до допиту в якості обвинуваченого, розробленню планів, то саме нотатки, зроблені ним при вивченні справи і під час бесіди з підзахисним, і будуть таким планом. Важливо в ході бесіди не пройти мимо можливих і важко вловимих ознак розумової відсталості підлітка, або і порушень психіки. Дійшовши висновку про розумову відсталість підзахисного, захисник повинен поставити перед слідчим питання про допит осіб, що добре знають підлітка за місцем проживання, спільному навчанню, роботі. Якщо необхідно, наполягати на витребувані необхідних документів і довідок. Також адвокат вправі