Перед початком судового засідання адвокат повинен додатково ознайомитись з матеріалами справи, обвинувальним висновком, постановою судді на попередньому розгляді справи, перевірити, чи вручено копію обвинувального висновку підсудному і його законному представникові (ст. 254 КПК). Поряд з цим адвокат перевіряє, чи викликано на судове засідання законного представника, представників навчального закладу, підприємства, організації (якщо підсудний працював) і чи повідомлено службу у справах неповнолітніх та представника міліції у справах неповнолітніх (ст. 442 КПК (2001 р.)) про час і місце судового розгляду справи. В разі невиконання вимог закону, викладених у ст. ст. 254, 441-443 КПК, адвокат зобов'язаний порушити перед судею відповідне клопотання згідно зі ст. 266 КПК ст. 253 КПК закінчується у досудовому розгляді.

За кілька днів до розгляду справи в суді адвокат має побачитись із підзахисним. Під час зустрічі він погоджує з ним лінію захисту, допомагає йому ознайомитись з обвинувальним висновком, сформулювати можливі його клопотання, наприклад, про виклик на судове засідання додаткових свідків чи затребування додаткових доказів. Одночасно адвокат детально консультує підзахисного щодо його поведінки в суді. У разі потреби адвокат вживає заходів до того, щоб підсудний не підпав під негативний вплив з боку інших ув'язнених, які перебували з ним під вартою і могли йому порадити обрати неправильну лінію поведінки в суді. Іноді така потреба може виникнути ще й тому, що сам підозрюваний в умовах нової ситуації міг обрати неправильний напрям як у позиції, так і в методах свого захисту. Право на побачення адвоката з підсудним в цей момент передбачено ч. 1 ст. 266 КПК.

Якщо з матеріалів справи адвокат вбачає підстави для порушення перед судом питання про обрання покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, він повинен роз'яснити підзахисному його право звернутись відповідно до громадської організації, колективу трудящих чи до педагогічного колективу навчального закладу з проханням порушити клопотання перед судом про його передачу на перевиховання і виправлення та під нагляд цього колективу відповідно до ст. 105 КПК (2001 р.) та ст. 447 КПК (2001 р.).

До початку розгляду справи по суті адвокат зазделегідь обмірковує питання про доцільність вирішення її в закритому судовому засіданні. Таке клопотання адвокат заявляє суду, коли це сприятиме забезпеченню всебічного, повного і об'єктивногорозгляду справи. Це стосується випадків, коли відкритий судовий розгляд справи може негативно вплинути на присутню в залі судового засідання молодь, а також справ про статеві злочини і про злочини неповнолітніх, які не досягли 16-річного віку.

На судове засідання викликають батьків або інших законних представників підсудного. Вони перебувають в залі суду під час розгляду справи і користуються правами, перелік яких зазначено в ст. 441 КПК. У виняткових випадках, коли участь законного представника в судовому засіданні може негативно відбитись на інтересах підсудного, суд мотивованою ухвалою вправі обмежити участь цієї особи в процесі. Залежно від обставин справи, суд вправі зовсім усунути від участі в судовому розгляді законного представника підсудного. Якщо в суді виникає така ситуація, адвокат має висловити свою мотивовану думку про те, кого із законних представників більш доцільно залишити в залі судового засідання. В таких випадках адвокату слід виходити з того, як хто, наприклад з батьків, здійснював свої обов'язки щодо виховання неповнолітнього, чи не суперечать інтереси підсудного інтересам одного з батьків.

Окремо слід зауважити. що не можна поєднувати функції законного представника і потерпілого в одній особі. оскільки потерпіла особа зацікавлена в покаранні неповнолітнього підсудного, тому вона діятиме лише йому на шкоду. Якщо підсудний на день розгляду справи досяг 18 років, ні його батьки, ні інші особи функції законних представників на судовому засіданні не виконують. В таких випадках батьків чи осіб, які їх заміняють, допитують як свідків. Так роблять тоді, коли є потреба з'ясування умов життя і виховання підсудного.

У випадку неявки законого представника, участь якого, на думку адвоката, є обов'язковою, останньому необхідно заявити клопотання про відкладення справи і поновлення виклику цієї особи.

Законний представник одночасно може бути і цивільним відповідачем. В такому випадку, адвокат має подбати про те, щоб йому було роз'яснено права цивільного відповідача в судовому засіданні.

Однією з особливостей розгляду цієї категорії справ є участь у судовому розгляді представників служби у справах неповнолітніх та міліції у справах неповнолітніх. Цю можливість адвокат повинен використати для з'ясування умов виховання підзахисного і застосування до нього найбільш доцільної форми перевиховання.

Незалежно від участі в процесі як свідків учителів, майстра чи інших осіб, в судове засідання бажано викликати представників навчально-виховного закладу (школи), підприємства чи орагнізації, де навчався або працював неповнолітній. Цих осіб не видаляють із залу судового засідання, а їх явка в суд є обов'язковою.

Під час судового розгляду справи захисник з'ясовує не лише фактичні обставини вчиненого злочину і ступінь участі в ньому підзахисного, але й мотиви і причини злочину. Він досліджує саме ті обставини, що пом'якшують вину підсудного, але так, щоб у неповнолітнього не виникло почуття безвідповідальності за вчинений злочин. З'ясовуючи умови виховання в сім'ї, школі, на виробництві, роль дорослих у вчиненні злочину, адвокат будує захист так, щоб усі присутні в залі судового засідання зрозуміли, що привело неповнолітнього на лаву підсудних.

При