обставин у справі, які характеризують дійсні права і обов'язки сторін. Коли прийняття зустрічного позову сприятиме досягненню такої мети, то суд зобов'язаний прийняти його до свого провадження. Нехту-вання цим призводить до неправильного вирішення справи. Так, суд, в прова-дженні якого був позов матері дитини до батька дитини про стягнення алімен-тів, відмовив в прийнятті зустрічного позову батька про передачу дитини на йо-го виховання. Обидва позови були розглянуті окремо з винесенням рішення про їх задоволення. В наглядній інстанції такі рішення були скасовані з вказівкою для суду першої інстанції розглянути сумісно обидва позови, виходячи з того, що це сприятиме повному, всебічному і правильному їх розгляду та усуне мож-ливість прийняття протилежних за змістом рішень, що мало місце при окремо-му їх розгляді.
Зустрічний позов повинен бути втілений в своїй процесуальній формі — зустрічний позовній заяві, яка за змістом має відповідати вимогам ст. 137 ЦПК і оплачена державним митом та подана з копіями відповідно до кількості позива-чів (ст. 138 ЦПК). Якщо подана зустрічна позовна заява не відповідає вимогам закону, то настають наслідки, передбачені ст. 139 ЦПК.
Згідно статті 141 суд або суддя повинен прийняти зустрічний позов до су-місного розгляду а первісним позовом, якщо обидва позови взаємно пов'язані та сумісний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони випливають з одного правовідношення або коли вимоги по них можуть зараховуватися.1. Ця стаття передбачає умови прийняття зустрічного позову. Необхідно, зокрема, щоб первісний і зустрічний позови були взаємно пов'язані і їх спіль-ний розгляд був би доцільним. Позови вважаються взаємно пов'язаними, якщо обидва вони походять з одного правовідношення або вимоги по них можуть зараховуватися. Взаємний зв'язок первісного і зустрічного позовів може поляга-ти в тому, що зустрічна вимога виключає первісну. Так, у спорах, які виплива-ють із житлових правовідносин, подібні випадки зустрічаються тоді, коли по-зивач вимагає виселення відповідача через неможливість сумісного про-живання, а відповідач у зустрічному позові вимагає виселення позивача як та-кого, що не має права на житлову площу. У цьому випадку задоволення зустрі-чного позову призводить до відмови в задоволенні первісного.
Взаємний зв'язок первісного і зустрічного позовів може виявлятися в тому, що обидва мають одну й ту ж саму підставу. Спільний розгляд обох позовів тут пояснюється тим. що взаємний зв'язок підкреслює однорідність обставин вини-кнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. У даному випадку для спільного розгляду обох позовів цілком достатньо, щоб підставою обох позовів були однакові юридичні факти. Зустрічний позов може бути прийнятий судом до спільного розгляду і тоді, коли він спрямований до зарахування первісної вимоги. Для здійснення зарахування матеріально-правова вимога відповідача до позивача повинна відповідати умовам, указаним у ст. 217 ЦК України. Однак і за наявності цих умов не будь-яка вимога відпо-відача може бути пред'явлена до зарахування. Так. зарахування не припустиме для погашення вимог за позовами про стягнення аліментів.
За діючим процесуальним законодавством для здійснення зарахування обов'язкове пред'явлення зустрічного позову. Зарахування, як відомо, не настає автоматично. Для припинення зобов'язання шляхом зарахування необхідна за-ява про це хоча б одного учасника спірного правовідношення. Згода іншої сто-рони не потрібна, бо зарахування — це одностороння угода.
2. Для прийняття зустрічного позову достатньо однієї з умов, передбаче-них у коментованій статті.
„Зміст зустрічної позовної заяви".11 Стаття 142 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2857-12 від 15.12.92.
Зустрічна позовна заява повинна відповідати вимогам статей 137 і 138 цього Кодексу і має бути оплачена державним митом.
Всі недоліки зустрічної позовної заяви слід виправити до розгляду справи, інакше зустрічний позов у даному процесі не розглядається.
1. Пред'явлення зустрічного позову відбувається за загальними правилами позовного судочинства. Тому позовна заява по зустрічному позову повинна відповідати вимогам ст.137 ЦПК і позивач зобов'язаний подати копії позовної заяви і документів у випадках і кількості, визначених ст.138 ЦПК.
2. Заява по зустрічному позову підлягає поверненню позивачу, якщо він не виправив недоліки у наданий суддею строк (ст.139 ЦПК). У такому випадку зу-стрічний позов у даному процесі не може розглядатися одночасно з первісним.
Отже, прийнята зустрічного позову за три дні до судового засідання (при наявності необхідних умов) не обов’язок судді. Прийняття зустрічного позову пізніше- це вона не обов’язок судді, а право.
На момент прийняття зустрічного позову дуже важко припустити до якого результату приведе процес, зовсім не виключено його ускладнення і заперечування, винесення неправильного рішення.
Прийнявши зустрічний позов, суд зобов’язаний його вирішити дав на нього відповідь в своєму рішенні по справі. Природно прийняття і розгляд зустрічного позову значно ускладнює процес збільшує коло питань, що розглядаються.
Таким чином, зустрічний позов ми розглядаємо передусім як засіб захисту проти первісного позову (з матеріально-правовими і процесуальними ознаками), а коли надання від цього захисту, якщо у відповідача є самостійні вимоги до позивача вимоги, міцно пов’язані з пред’явленим позовом. Слід відзначити, що не всі процесуальні розглядають зустрічний позов як засіб захисту від первісного позову, роблячи наголос на самостійний характер вимог відповідно до позивача.
Необхідно звернути увагу на те, що зустрічний позов являє собою найважливіший процесуальний засіб захисту, який сприяє більш повному і всебічному розгляду та розв’язанню цивільної справи.
ВИСНОВКИ
Відхилення позову може означати визнання відповідачем володарем оспорю-ваного права, чи його підтвердження (заперечувальний позов про визнання). Рішенням про відмові в закритті чи зміні правового відношення захищається юридичний інтерес відповідача. Юридичний інтерес відповідача полягає у від-хиленні позову . Отже, в своєму змісті являє собою захист чи