приймати вимоги по захисту обумовлені тим, що виносить рішення по неохоронюючим законом вимогам недопустимо.
Припинення провадження по справі може бути наслідком відсутності цивільної процесуальної правоздатності у підприємства, організацій, установ, при цьому навряд чи можна погодитись, що цивільна процесуальна право-здатність юридичної особи являється специфічною - інакше прийшлось би ви-знати право оспорювати об'єму процесуальної правоздатності юридичної осо-би як сторону процесу.
Припинення провадження по справі може бути обумовлено відсутністю у особи, яка пред'явила позов процесуальної зацікавленості. Заінтересованим являється особа, яка звертається за захистом свого права чи охоронюваного за-коном інтересу, або вимагаючого захисту прав іншої особи на основі повно-важень, яке надає повноваження довіреністю чи законом.
Звертаючись до процесуально-правової сторони позову захисту -то ним не охоплюють всі випадки пред'являється судом захисту так як тотожні заявлених вимоги. Спір в частині майнових стягнень може бути вирішений в порядку кримінального судового провадження і господарським судом, але по діючому законодавстві вирок суду, що вступив в законну силу в частині циві-льного позову і рішення третейського суду по тотожному позову, не являється перешкодою до порушення цивільної справи в суді і внаслідок не тягнуть при-пинення помилкового виникнення провадження по справі.
Підставами, які зумовлюють виникнення у відповідача права на захист та залишення позову без розгляду, свідчать про помилкове виникнення справи , чи неможливості продовження правомірно виникнувшого процесу.
Аналіз підстав процесуально-правової захисту залишення позову без розгляду показує , що не осягненні всі випадки залишення судом позову без розгляду у вигляді тотожності заявлених вимог заявлених вимог в справах по спору між тими ж сторонами, по тому ж предметі і за тих же підстав: може бу-ти порушено, але ще не розглянуто третейськими судами. Можливо також, після розв'язання особами, які беруть участь по справі їх прав і обов'язків сторонам виражають згоду на передачу спору в третейський суд, і укласти дого-вір третейського запису. Передбачається, що обставина, яка перешкоджає розгляду справи і відповідно, яка виступає в якості підстави процесуально-правового захисту залишення позову без розгляду являється порушення справи про розірвання шлюбу при відсутності згоди жінки на розлучення під час ва-гітності і на протязі одного року після народження дитини, виходячи з цього положення потрібно доповнити ст. 136 ЦПК і доповнити цим положенням
Право відповідача в захист свого права чи охоронюваного законом ін-тересу забезпечує відповідачу здійснити функції захисту проти позову, яка протистоять функції підтримки позову, що здійснюється позивачем. Право від-повідача на захисні дії проти позову в цивільному судовому провадженні не-обхідно вирівняти з правом усілякої зацікавленої особи з встановленням по-рядку в суді за захистом порушеного чи оспорюваного права чи охороняючого судом інтересу. Проводячи опитування серед відповідачів - лише 53% респо-ндентам було роз'яснено їх процесуальні права і обов'язки. Не в повній мірі використовують суди можливість письмового роз'яснення відповідача, хоча воно являється одним з доказів по справі. Необхідно передбачити надання від-повідачем письмової відповіді по особливо важким справам.
Ефективність захисної діяльності в цивільному судовому провадженні залежить від забезпеченні відповідачу рівності в процесі, якщо справа буда по-рушена за позовом прокурора.
Порушення цивільних справ по заяві прокурора і інших осіб, тобто осіб, як правило, що мають спеціальні знання, досвідом ведення судових справ і ав-торитетом державних органів - утруднює для відповідача захист проти позову. По таким справам бажана участь представника із числа колегії адвоката. За-дача адвоката, як представника відповідача, буде заключатись в тому, щоб ви-користати всі передбачені законом засоби захисту відповідача.
Захисні дії відповідача в суді першої інстанції - це його діяльність з ви-користанням наданих можливостей законом процесуальних засобів, направлені на повне чи часткове відведення судом заявлених вимог чи на закінчення процесу без винесення рішення. Захисні дії відповідача проти позову базують-ся на багаточисельних повноваженнях. До числа яких відносяться: право заяв-ляти матеріально-правові чи процесуальні заперечення, пред'являти зустрічний позов направлений на руйнування основи первісного позову, наводити докази і вчиняти інші процесуальні дії, щоб переконати суд в необгрунтованості позо-ву,
Процесуальними засобами захисту відповідача в цивільному процесі яв-ляється: матеріально-правові заперечення, зустрічний позов, заявлення клопо-тання відповідачем.
Матеріально-правові заперечення являє собою заява відповідача про по-вне чи часткове невизнання позову і необхідності відхилення позову судом. Підставою матеріально-правових заперечень являє собою все те, на чому буду-ється твердження відповідача про необґрунтованість позову (юридичну, дока-зові факти, норми права.)
По характеру захисної діяльності відповідача в цивільному процесі за-перечення діляться на "активні» і "пасивні" (заперечення). Виділення запере-чення як різновидності матеріально-правових заперечень обумовлене потребою розрізняти в теорії і на практиці дії відповідача проти позову, підстав висуну-тих фактів (юридичних чи доказових), які він зобов'язується доказувати, та за-хист, не пов'язаний з таким обов'язком.
В залежності від характеру доказової діяльності відповідача, оспорюючо-го позов, в склад "активних" матеріально-правових заперечень, заперечуючи позов доказами:
1. Юридична необґрунтованість позову;
2. Фактична необґрунтованість, яка в свою чергу включає :
* посилку відповідача на правопоглинаючі факти і їх доказування;
* заперечення фактів, які були вказані позивачем, доказуванням нових обста-вин, чи заперечень доказів позивача.
По поставленій цілі "активні" заперечення діляться на заперечуючи по-зов і направлені за залік вимог сторін. Заперечення, направлені на залік, від-повідач пред'являє зустрічний позов, не перевищує по розміру первісного по-зову і намагається обгрунтувати його фактами і посилками на закон. Ціллю та-кого заперечення являється в кінцевому рахунку, залік що проводиться в ре-зультаті задоволення позову і зустрічних вимог відповідача, пред'явлених за-перечень. Залік можливий тільки при задоволені одночасно і позову і зустріч-ної вимоги. Якщо ж заперечення направлене на