Характерні риси виборчого процесу в країнах Прибалтики

Виборчий процес у Литві, Латвії, Естонії

Згідно Конституції Литовської Республіки прийнятій 25 жовтня 1992 року Литва є незалежною демократичною республікою”. Реальною формою державного правління є змішана республіканська форма [6,50].

Органи законоавчої влади є однопалатний парламент – Сейм. Сейм складається з 141 депутата, які обираються строком на чотири роки шляхом загальних і прямих виборів. Вибори проводяться за змішаною системою.

Оголошення дати виборів до Сейму проводиться Президентом республіки, а дострокові вибори до Сейму оголошуються самим Сеймом, або також Президентом республіки.

Вибори до Сейму оголошуються Президентом Республіки не пізніше як за 6 місяців до закінчення повноважень діючого Парламенту. Якщо до закінчення повноважень Сейму залишилось 4 міс. і Президент не оголосив дату виборів до Сейму то вибори повинні проводитись в останню неділю від якої залишається 1 місяць до закінчення повноважень депутатів Сейму.

Вибори до Сейму повинні бути проведенні не раніше як за 2 місяці і не пізніше одного місяця до закінчення повноважень депутатів Сейму.

Вибори повинні бути гласними у їх підготовці і проведенні. Виборчі комісії повинні готувати і проводити вибори публічно. Виборі комітети повинні повідомляти виборців про формування виборчих округів і дільниць членів виборчих комітетів, адреса і телефони їх офісів, списки кандидатів і ін.

Представники ЗМУ мають право бути присутніми і отримувати інформацію відносно підготовки і проведення виборів.

Видатки пов’язані із проведенням і підготовкою виборів виділяються із державного бюджету республіки.

Для організації і проведеня виборів територія Литви ділиться на 71-н виборчий округ з врахуванням ними жителів і адміністративно-територіальних одиниць.

Вибори до Сейму проводять наступні виборчі комісії:

Центральна Виборча Комісія.

Виборчі комітети виборчих округів.

Виборчі комітети виборчих дільниць (дільничні комісії) [17,4].

Центральна Виборча Комісія є вищим постійним органом для організації і проведення виборів до Сейму Республіки Литви, Президента Республіки, рад самоврядування, а також для організації проведення референдумів.

Сейм не пізніше як за 100 днів, і не раніше 130-ти днів до проведення наступних виборів до Сейму, формує Центральну Виборчу Комісію у складі:

Голова Комісії.

Трьох членів з вищою юридичною освітою, вибрані партією від шести кандидатів за пропозицією Міністра юстиції.

Трьох членів з вищою юридичною освітою за пропозицією Спілки Литовських адвокатів.

Членів комісії, за пропозицією партії чи політичної організації, котрі отримали мандати члена Сейму в багатомандатному виборчому окрузі (ст.12) [17,4].

Члени, котрі призначені в Центральну Виборчу Комісію від кандидатів за пропозицією Міністра юстиції і Спілкою Литовських Адвокатів повинні перевищувати Ѕ членів Комітету.

Центральна Виборча Комісія в період виборів, формує виборчі комітети виборчих округів не пізніше 85-ти днів до виборів у такому складі:

двоє членів, які проживають або працюють в даному місті, мають вищу юридичну освіту – за пропозицією Міністра юстиції;

двоє членів, які проживають або працюють в даному місті, мають вищу юридичну освіту – за пропозицією Спілки Литовських Адвокатів;

один член за пропозицією мера;

члени призначені партіями.

Кількість членів призначених у виборчий комітет округу від Міністра юстиції, Спілки Литовських Адвокатів і мера, не повинна бути меншою Ѕ всіх членів комітету.

Центральна Виборча Комісія призначає голову, заступника і секретаря виборчого комітету округу.

Виборчий комітет виборчого округу формує дільничні комісії не пізніше 60-ти днів до виборів.

Повноваження дільничної комісії:

а) здійснення заходів по підготовці і проведенню голосування;

б) робота зі списком виборців і вручення виборцю посвідчення виборця;

в) підготовка приміщення для голосування, кабін і урн;

г) організовує голосування в день виборів, здійснює підрахунок голосів, тощо [17,7].

Цікавим моментом у стадії формування Центральної Виборчої Комісії є складання присяги членів цієї комісії (ст.19) [17,7].

Члени і голова Центральної Виборчої Комісії складають присягу перед Парламентом (текст присяги у додатку №1).

Слід зауважити, що присяга також пишеться власноручно особою, яка її складає з проставленням підпису. Дані присяги зберігаються у відповідному органі.

Всі громадяни Литви, котрі володіють правом голосувати, повинні бути зареєстровані у списку виборців. Після реєстрації виборцю видають посвідчення виборця, що є не менш цікавим моментом у стадії реєстрації виборців у Литві.

Стаття 30 Закону про вибори до Сейму гласить, що посвідчення виборця – це документ, який видається виборчим комітетом округу в якому зареєстрований громадянин Литви. Без такого посвідчення виборець не може проголосувати. Посвідчення виборця вміщує слідуючи дані:

ім’я, прізвище виборця;

дата народження (рік, місяць, день);

адресу виборця;

номер виборчого округу де виборець буде голосувати;

послідовний номер виборця у списку виборців виборчого округу [17,9].

Також цікавим є і те, що протягом виборчої кампанії і після неї до першого засідання Сейму, кандидат в депутати Сейму є недоторканою особою. Така недоторканість розповсюджується і на кандидатів в депутати до місцевих органів (ст.38) [7,10].

Голосування у Литві починається о 7 годині ранку і закінчується о 20 годині вечора (ст.48). В день виборів, виборчі дільниці відкриваються в присутності не менше 3/5 членів дільничної комісії. Потім урни опечатують, члени дільниці займають свої місця і голова оголошує про початок голосування (ст.50) [17,10].

У Литві також передбачено голосування поштою (ст.53) [7,11]. Голосування поштою відбувається – за сім днів до виборів і не пізніше – одного дня перед виборами, якщо виборець перебуває на території свого округу; закінчується за два дні до виборів, якщо виборець голосує по пошті, яка знаходиться на території іншого виборчого округу. Всі видатки пов’язані з голосуванням поштою бере на себе держава (ст.53) [17,11].

Після закінчення голосування, члени дільничної комісії підраховують голоси віддані за кандидата чи партію. Результати підрахунку голосів дільничні комісії передають окружному виборчому комітету, який в свою