Обраний депутат набуває усіх прав представника народу лише після складання ним у Сеймі присяги на вірність державі. Не складання присяги або складання її умовно означає втрату депутатського мандата (ст.59) [6,62].

Відлік строку повноважень членів Сейму починається з дня першого засідання новообраного Сейму. З початком цього засідання закінчується строк повноважень раніше обраних членів Сейму (ст.59) [6,62].

При виконанні своїх обов’язків члени Сейму керуються Конституцією Литовської Республіки, інтересами держави, своїм сумлінням і не можуть обмежуватись ніякими мандатами.

Обов’язки члена Сейму несумісні з будь-якими іншими посадами в державних установах та організаціях, а також з роботою у підприємницьких, комерційних та інших приватних установах. На строк дії своїх повноважень член Сейму звільняється від обов’язку проходити службу з охорони краю. Лише член Сейму може призначатися Прем’єр-Міністром чи міністром (ст.60) [6,62].

У Конституції передбачено можливості саморозпуску і розпуску Сейму та проведення дострокових виборів. По-перше, таке рішення може бути прийняте самим Сеймом більшістю не менше, ніж у три п’ятих голосів усіх депутатів (ст.58) [6,61].

По-друге, Сейм може бути розпущений Президентом, якщо парламент протягом тридцяти днів після її подання не прийме рішення про нову програму уряду, або після першого надання програми уряду протягом 60 днів двічі підряд не схвалить її (ч.2 ст.58) [6,61]. І по –третє, Президент може розпустити Сейм за пропозицією уряду, якщо Сеймом висловлюється недовіра уряду [2,190].

Компетенцію Сейму слід визнати досить типовою для органу законодавчої влади. Насамперед він займається законотворчістю. Право законодавчої ініціативи належить членам Сейму, Президенту і уряду. До того ж таким правом наділені громадяни Литви: у порядку так званої народної законодавчої ініціативи до Сейму може бути внесений законопроект від імені 50 тисяч громадян, які мають виборче право і парламент зобов’язаний його розглянути. Президент має право повренути прийнятий закон на повторний розгляд.

До основних повноважень Сейму віднесені і затвердження державного бюджету та здійснення контролю за його виконанням, а також здійснення контролю за діяльністю уряду.

Главою держави є Президент. Президентом може бути обраний громадянин Литви за походженням, який протягом останніх трьох років живе у Литві, якщо йому до дня виборів виповнилося сорок років (ст.78) [6,66]. Президент обирається шляхом загальних і прямих виборів строком на 5 років. Одна і та сама особа може обиратися Президентом не більше двох разів підряд.

Особа Президент недоторкана: доти, доки він виконує свої обов’язкии, він не може бути заарештований, притягнений до кримінальної або адміністративної відповідальності. Президент може бути достроково усунутий від обов’язків лише у випадку грубого порушення ним Конституції або присяги, а також у випадку виявлення факту вчинення злочину. Питання про усунення Президента від обов’язків вирішується Семом у порядку імпічменту [2,131].

Чергові вибори Президента Республіки проводяться в останню неділю за два місяці до спливу строку повноважень Президента Республіки (ст.80).

Обраним вважається кандидат на посаду Президента Республіки, який при першому голосуванні та за участю не менше половини всіх виборців набрав більше половини голосів усіх виборців, що взяли участь у виборах. Якщо у виборах взяло участь менше половини всіх виборців, обраним вважається кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів, але не менше однієї третини голосів усіх виборців.

Якщо у першому турі голосування жоден із кандидатів не набав потрібної більшості голосів, через два тижні проводиться повторне голосування стосовно двох кандидатур, які набрали найбільшу кількість голосів. Обраним вважається кандидат, який набрав більшу кількість голосів. Якщо у першому турі взяло участь не більше двох кандидатів і жоден з них не набрав потрібної кількості голосів, то проводяться повторні вибори (ст.81) [6,67].

Новообраний Президент Республікии приступає до виконання своїх обов’язків наступного дня після спливу строку повноважень Президента республіки після того, як у Вільнюсі за участю представників народу – членів Сейму – він складає присягу нродові зберігати вірність Литовській республіці т Конституції, сумлінно виконувати свої обов’язки та бути до всіх однаково справедливим (ст.82) [6,68].

Президент Республіки не може бути членом Сейму, не може обіймати ніяі інші посади та отримувати інший склад, за винятком встановленого Президентові Республіки складу та плати за творчу діяльність.

Особа, обрана Президентом Республіки, повинна припинити свою діяльність у політичних партіях чи організаціях до початку нової компанії виборів Президента республіки (ст.83) [6,68].

За формою державного устрою Литва є унітарною державою, територія якої поділена на округи. Населення в округах строком на два роки обирає ради самоврядування. Рада формує виконком і обирає мера. Аналогічною є організація самоврядування в містах, а також містечках, селищах, селах. В останніх виконавчим органом місцевого самоврядування є тільки обраний відповідною радою мер. Нагляд за дотриманням органами місцевого самоврядування Конституції і законів, за викоанням рішень уряду здійснюється представником, призаченим урядом в округах (ст.119) [6,79].

За формою державного правління Латвія є парламентською республікою, хоч сама Конституція містить більш абстрактне формулювання: Латвія – незалежна демократична респубілка (ст.1) [6,40]. Органом законодавчої влади є Сейм, який складається із 100 народних представників. Вибори до Сейму є загальними і прямимми і відбуваються із застосуванням пропорційної системи. До Сейму може бути обраний громадянин Латвії , який володіє виборчим правом і якому до дня виборів виповнилось 21 рік. Відповідно віковий ценз активного виборчого права становить 18 років (ст.9). Сейм обирається строком на три роки (ст.10) [6,40].

Вибори до Парламенту проводяться у першу неділю жовтня та в суботу напередодні.

Для організації і проведення виборів територія Латвії ділиться на 5