Територію Латвії складають області: Ліфляндія, Латгалія, Курляндія, Земгалія. Відповідно до такого поділу кількість депутатських місць у Парламенті розподілена так: Рига – 27 місць, Ліфляндія – 25 місць, Латгалія – 19 місць, Курляндія – 14 місць і Земгалія – 15 місць у Сеймі.

До 1995 року партії, щоб пройти на виборах, необхідно було подолати 4% бар’єр, а в 1995 році вже – 5% бар’єр. Навіть були пропозиції, щоб процентний бар’єр було піднято на 7% але дана пропорція не знайшла підтримки у Парламенті.

Відповідно до поділу Латвії на 4 області і міста Рига, утворюються виборчі дільниці, котрі підконтрольні обласним і міській виборчій дільниці, яка в свою чергу підконтрольна Центральній Виборчій Комісії.

Центральна Виборча Комісія формує виборчі комісії за 80 днів до виборів.

Голосування триває з 8 голини ранку до 20 години вечора, після чого дільничі комісії підраховують голоси і дані передаються до центральної виборчої комісії.

Обраний депутат складає у Семі присягу на вірність державі, після чого він набуває всіх прав представника народу.

Главою держави є Президент, який обирається Сеймом на три роки. Президентом може бути обрана особа яка є громадянином Латвії, досягла до дня виборів 40 років, володіє державною мовою. Одна і та сама особа не може бути Президентом більше шести років підряд (ст.36) [6,42].

За пропозицією не менше, ніж половини членів Сейму, парламент більшістю не менше, ніж у дві третини голосів може постановити про усунення Президента. Передбачено й інша відповідна можливість. Так, Президент має право запропонувати розпуск Сейму. Ця пропозиція повинна бути винесена на референдум. Якщо ж за результатами референдуму вона буде відхилена, то Президент вважається усуненим з поста [2,127].

За формою державнного устрою Латвія є унітарною державою. З метою урядування територія держави в адміністративному плані налідена на області, міста, містечка і сільські округи. На всіх рівнях адміністративно-територіального поділу формуються органи самоврядування – ради. Вони обираються населенням строком на три роки. Рада обирає голову, який є, водночас, головою виконавчого органу самоврядування (місцевого уряду) [2,128].

За формою державного правління Естонія є парламентською республікою.

Згідно з Конституцією, законодавча влада належить парламенту – Державнимм Зборам (Рейгікогу). До складу рейгікогу входить 101 депутат. Члени парламенту обираються шляхом загальних і прямих виборів, що проводяться із застосуванням пропорційної системми. Чергові вибори до Рейгікогу проводяться у першу неділю березня на четвертий рік після попередніх парламентських виборів. Віковий ценз для активного і пасивного виборчого права встановлений відповідно у 18 і 21 рік (ст.2) [6,2239]. Позачергові вибори в Рейгікогу проводяться у випадках, передбачених Конституцією Естонії.

Чергові і позачергові вибори в Рейгікогу оголошує Президент Республіки своєю постановою. Ергові вибори в Рейгікогу, Президент Республіки оголошує не пізніше як за три місяці до дня виборів в Рейгікогу.

Витрати пов’язані з підготовкою і проведенням виборів погашаються із державного бюджету. Виборчі компанії партій і незалежних кандидатів не фінансуються із державного бюджету.

Для проведення виборів до Парламенту Естонії на території республіки утворюються 11 багатомандатних виборчих округів. Кожний виборчий округ ділиться на виборчі дільниці, які утворюються окремо в межах кожного повіту і кожного міста, а в Талліні – кожної частини міста.

На території повітів і міст утворються виборчі дільниці не пізніше як на 55-й день до дня виборів, також визнаається кількість і межі виборчих дільниць, місцезнаходження дільничих комісій.

Вибори в Рейгікогу проводяться наступні виборчі комісії.

Республіканська виборча комісія;

Повітові виборчі комісії;

Дільничі комісії (ст. 9) [16,2240].

У Талліні та Тарту функції повітової виборчої комісії виконують міські виборчі комісії.

Членом Виборчої комісії може бути особа, громадянин Естонії, який володіє виборчим правом. Член виборчої комісії не має права вести агітацію, і є незалежним при виконанні своїх обов язків.

Республіканська виборча комісія розподіляє своїм рішенням мандати між виборчими округами наступним чином:

загальна кількість громадян Естонії, що володіє виборчим правом, ділиться на число 101;

кількість громадян Естонії котрі володіють виборчим правом в кожному виборчому округу ділиться на число, яке отримане в результаті дії, виконаної на основі пункту 1);

кожному виборчому округу виділяються мандати в кількості, яка відповідає цілій частині числа, що отримане в результаті дій, виконаних на основі пункту2);

мандати, котрі залишились нерозподільними, розподіляються за принципом найбільших залишків, виходячи з дробових частин чисел, отриманих в результаті дій, виконаних на основі пункту 2).

Республіканька виборча комісія розподіляє мандати не пізніше 5-ти денного терміну з дня оголошення виборів (ст9) [16, 2241].

Утворення і компетенція Республіканської виборчої комісії.

Республіканська виборча комісія складається з 7-ми членів:

суддя суду першої інстанції, призначений головою Державного суду;

суддя суду другої інстанції;

радник канцлера юстиції, призначений канцлером юстиції;

чиновник Державного контролю, призначений державним контролером;

державний прокурор, призначений генеральним прокурором Республіки;

чиновник Канцелярії Рейгікогу;

чиновник Державної канцелярії (ст. 17) [16, 2244].

Республіканська виборча комісія має право в порядку здійснення службового погляду:

видавати інструкції по усуненню недоліків в рішеннях або діях районної або дільничої комісії;

призупиняти здійснення дій районними і дільничими комісіями;

визнавати недійсними рішення районних і дільничих комісій.

Республіканська виборча комісія повністю контролює і регулює процес проведення виборів.

До складу повітової виборчої комісії входить до 13 членів. Головою повітової виборчої комісії є повітовий секретар. Члени повітової виборчої коміії призначаються повітовим старійшиною за пропозицією повітового секретаря.

Головою Таллінської і Тартуської міських виборчих комісій є міський секретар. Лени міської виборчої комісії призначаються міськими зборами за пропозицією міського секретаря. Головною задачею повітової виборчої комісії є встановлення результатів голосування в повіті, керівництво роботою дільничих комісій та здійснення