Ці та інші положення Конституції мають першорядне значення для правового регулювання суспільних відносин у сфері праці [9] [9] Болотіна Н.Б., ЧанишеваГ.І. Трудове право України. -2-ге вид., стер. -К.: Т-во "Знання ", 2001. -С. 65.

.

РОЗДІЛ III

КОДЕКС ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ ТА ІНШІ ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

Кодекс законів про працю України, затверджений Законом УРСР від 10 грудня 1971р. і введений в дію з 1 червня 1972 р. За останні роки були внесені істотні зміни і доповнення до КЗпП у зв'язку з прийняттям важливих законодавчих актів [9] [9] Болотіна Н.Б., Чанишева Г.І. Трудове право України. - 2-ге вид., стер. - К.: Т-во "Знання ", 2001. - С. 67.. З 1987 року майже на 1/3 оновленні глави І, II, III,V,VI, IX. КЗпП доповнений главою III-А "Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників", главою XVI-A "Трудовий колектив". Кодекс складається з 18 глав і 265 статей: Глава 1 (загальні положення) містить норми, що регулюють завдання, права та обов'язки учасників трудових правовідносин; особливості регулювання праці деяких категорій працівників; застосування законодавства про працю колишніх республік СРСР, міжнародних договорів і угод; нечинність умов договорів, що погіршують становище працівників; додаткові пільги, що можуть надаватися працівникам тощо.

Глава 2 закріплює норми про порядок укладення, зміст, форму колективних договорів.

Інші правові норми, що регулюють трудові відносини різних видів, викладено в таких главах: Глава 3. Трудовий договір.

Глава 3-А. Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників.

Глава 4. Робочий час.

Глава 5. Час відпочинку.

Глава 6. Нормування праці.

Глава 7. Оплата праці.

Глава 8. Гарантії і компенсації.

Глава 9. Гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.

Глава 10. Трудова дисципліна.

Глава 11. Охорона праці.

Глава 12. Праця жінок.

Глава 13. Праця молоді.

Глава 14. Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням.

Глава 15. Індивідуальні трудові спори.

Глава 16. Професійні спілки. Участь працівників в управлінні підприємствами,

установами, організаціями.

Глава 16-А. Трудовий колектив.

Глава 17. Державне соціальне страхування.

Глава 18. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю [11] [11] Копєйчиков В.В. Правознавство: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - С. 246-247..

Поряд із Кодексом законів про працю діє ряд законів України, що спрямовані на врегулювання трудових відносин. Так, Верховна Рада України 7 лютого 1991 року прийняла Закон «Про власність», який дає визначення права власності як урегульованих законом суспільних відносин по володінню, користуванню розпорядженню майном. Власнику надано право використовувати на договірній основі працю інших громадян, забезпечивши їм соціальні та економічні гарантії і права, що передбачені законом.

Відповідно до Закону «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 року підприємства становлять основну організаційну ланку народного господарства України. Закон визначає порядок створення підприємства і його реєстрацію, створення і використання майна, управління підприємством і самоуправління трудового колективу, визначає господарську, економічну і соціальну діяльність підприємства, взаємовідносини підприємства з державою, порядок ліквідації і реорганізації підприємств [8] [8] Закон України "Про підприємства в Україні " від 21 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. -№42.-С. 245. .

Закон України «Про господарські товариства», прийнятий Верховною Радою України 19 вересня 1991 року, визначає порядок створення господарських товариств, їх види, права і обов'язки членів товариства, порядок припинення діяльності товариства.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», прийнятий Верховною Радою 16 квітня 1991 року визначив види зовнішньоекономічної діяльності, правові основи її регулювання, антимонопольні заходи, економічні відносини України з іншими державами і міжнародними міжурядовими організаціями.

16 грудня 1993 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про державну службу». Цей Закон регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Закон визначає загальні засади діяльності державної служби, правовий статус державних службовців та їх апарату, порядок проходження державної служби, її припинення, матеріальне та соціально-побутове забезпечення державних службовців, відповідальність за порушення законодавства про державну службу [3] [3] Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. -№23.-С. 156..

Для реалізації державної політики зайнятості населення і забезпечення громадянам України гарантій в цій галузі, Верховна Рада України 1 березня 1991 року прийняла Закон України "Про зайнятість населення". Закон сприяє повній, продуктивній і вільно обраній громадянами зайнятості, гарантує право громадян на зайнятість, передбачає компенсацію громадянам при втраті роботи [4] [4] Закон України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. -№14.-С. 171.. Верховна Рада України 22 жовтня 1993 року прийняла Закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Основними завданнями цього Закону є створення належних умов для підтримання здоров'я й довголіття; організація соціального та інших видів обслуговування; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.

Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року визначає основні засади державної політики щодо ветеранів праці, інших громадян похилого