Тлумачення і використання судовими органами законодавства про працю дає їм можливість здійснювати судовий нагляд за додержанням чинного законодавства і, тим самим, сприяти здійсненню економічних та соціальних завдань, що стоять перед державою і народним господарством [13] [13] Прокопенко В.І. Трудове право: Курс лекцій: Для студ. юр. вузів і фак-тів. К.: Вентурі, 1996. - С. 77..

Розгляд трудових спорів судовими органами є особливою формою контролю за правильністю додержання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом законодавства про працю. Одночасно такий розгляд спорів становить і застосування норм трудового права до спорів, що виникли з трудових правовідносин. Досвід діяльності судів свідчить про те, що не завжди як власник і уповноважений ним орган, так і правоохоронні органи тлумачать і застосовують правові положення законодавства про працю таким чином, щоб їх наслідком було правильне відображення загальних інтересів суспільства і громадян, захист прав і обов'язків учасників трудових правовідносин. При такому контролі судових органів за правильністю застосування власниками або уповноваженими ними органами законодавства про працю, в судових органах накопичується значна кількість випадків, при узагальненні яких створюється відповідна практика. Вивчення цієї практики дає можливість вищому судовому органу України — Верховному Суду давати керівні роз'яснення по застосуванню трудового законодавства [13] [13] Прокопенко В.І. Трудове право: Курс лекцій: Для студ. юр. вузів і фак-тів. К.: Вентурі, 1996. - С. 78..

Керівні роз'яснення, що приймаються Пленумом Верховного Суду України вміщують тлумачення норм права, орієнтують судову практику на правильне застосування чинного законодавства. Під тлумаченням нормативних актів розуміється, по-перше, усвідомлення певним суб'єктом їх змісту, по-друге, роз'яснення, тобто доведення до розуміння усвідомленого іншими суб'єктами. Керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України є також тлумаченням, але таким, що проводиться з використанням досвіду багатьох справ, на базі судової практики. Воно орієнтує судові органи на правильність застосування чинного законодавства. Пленум Верховного Суду України може виступати у двох формах. Він як судовий орган може розглядати конкретні справи. Постанова Пленуму Верховного Суду по такій справі фактично є завершенням розгляду даної справи і є процесуальним актом. Тому винесення такого акту повинно здійснюватись в рамках встановленого процесуального регламенту. Постанови Пленуму Верховного Суду України, якими даються керівні роз'яснення, мають зовсім іншу правову природу. Вони не пов'язані з розглядом конкретних справ, а вміщують аналіз судової практики, відзначають конкретні її помилки і недоліки, орієнтують суди на їх усунення і таким шляхом сприяють удосконаленню судової діяльності [13] [13] Прокопенко В.І. Трудове право: Курс лекцій: Для студ. юр. вузів і фак-тів. К.: Вентурі, 1996. - С. 80. .

Піддаючи тлумаченню правові норми, суд зобов'язаний свої роз'яснення побудувати на принципах як правової норми, так і принципах даної галузі права в цілому. При цьому, проведене судом тлумачення і роз'яснення з приводу застосування норми не повинно обмежувати чи іншим способом зменшувати обсяг прав, що визначені законом.

Тлумачення закону, що здійснюється Пленумом Верховного Суду України, адресовано не тільки судовим органам. Власники підприємств, установ, організацій і уповноважені ними органи, професійні спілки, робітники і службовці при вирішенні спірних питань, що випливають із трудових відносин, також змушені звертатись до цих роз'яснень з тим, щоб усвідомити, як з точки зору Верховного Суду України буде розцінено їх дії судом, що розглядає конкретну трудову справу. Вирішуючи, наприклад, питання про розірвання трудового договору з працівником за систематичне порушення трудової дисципліни, власник або уповноважений ним орган, профспілковий комітет змушені звернутися до п.23 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», у якому роз'яснено, що за цією підставою працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до працівника дисциплінарного або громадського стягнення, за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором чи правилами внутрішнього трудового розпорядку. Неврахування власником або уповноваженим ним органом цього роз'яснення Пленуму Верховного Суду України безумовно викличе визнання звільнення незаконним і поновлення працівника на роботі [13] [13] Прокопенко В.І. Трудове право: Курс лекцій: Для студ. юр. вузів і фак-тів. К.: Вентурі, 1996. - С. 80-81..

Керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України носять загальний характер, розраховані на багаторазове застосування, що характерно саме для джерел права. Але ж роз'яснення не підміняють закон, не змінюють його суті, а носять допоміжний характер. Видання таких роз'яснень не наділяє вищий судовий орган країни правотворчими функціями і не підміняє правотворчі органи.

Місцевий чи інший суд, що безпосередньо розглядає трудовий спір, володіє достатніми владними повноваженнями, щоб забезпечити виконання роз'яснень Пленуму Верховного Суду України всіма учасниками процесу. Якби таких повноважень судові органи не мали, то вони не могли б виконати завдання, що стоять перед правосуддям і забезпечити точне і неухильне дотримання законів усіма підприємствами, установами, організаціями, службовими особами і громадянами України.

Отже, керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України забезпечені достатнім механізмом для їх виконання. Ігнорування цих роз'яснень може викликати скасування або зміну судового рішення, що винесене всупереч роз'ясненню. Тому можна зробити висновок, що керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що вміщують тлумачення закону вищим судовим органом держави, даються ним у рамках його повноважень, мають правову силу, стають обов'язковими для виконання всіма учасниками судочинства, і є джерелом трудового права [13] [13] Прокопенко В.І. Трудове право: Курс лекцій: Для студ. юр. вузів