і фак-тів. К.: Вентурі, 1996. - С. 82-83.
.
РОЗДІЛ VI
ПІДЗАКОННІ АКТИ ТА ЛОКАЛЬНІ ПРАВОВІ НОРМИ,
ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ
Поряд із законами трудові відносини регулюються цілою системою правових актів, що мають нормативний характер. Такі акти, як правило, приймаються органами державного управління. Оскільки вони приймаються у розвиток і на виконання чинного законодавства, ці акти прийнято називати підзаконними. Головна роль у створенні системи підзаконних актів належить Президенту України, який є суб'єктом державно-правових відносин і на якого покладена функція забезпечення конституційності, законності дій інших суб'єктів права. Президенту України надані повноваження підписувати закони, що приймаються Верховною Радою України. Йому належить також право одноособове приймати укази і розпорядження, які мають нормативний характер і є підзаконними актами. Вони обов'язкові для виконання на території всієї держави і не повинні суперечити Конституції і законам України. Укази і Розпорядження Президента України можуть відноситись до різних питань регулювання трудових відносин. Так, з метою вдосконалення роботи з кадрами, Президент України 19 травня 1995 року видав Указ "Про заходи щодо вдосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади, з керівниками підприємств, установ і організацій" [13] [13] Прокопенко В.І. Трудове право: Курс лекцій: Для студ. юр. вузів і фак-тів. К.: Вентурі, 1996. - С. 70..
Вищим органом державної виконавчої влади України є Кабінет Міністрів - Уряд України, який на підставі Конституції та законів України, постанов Верховної Ради, указів і розпоряджень Президента України наділений правом видавати в межах своїх повноважень постанови і розпорядження [13] [13] Прокопенко В.І. Трудове право: Курс лекцій: Для студ. юр. вузів і фак-тів. К.: Вентурі, 1996. - С.71. .
Ці постанови і розпорядження можуть відноситись до різних питань трудових відносин. Так, Кабінет Міністрів України постановою від 24 червня 1991 року № 47 затвердив Положення про державну службу зайнятості, яка є централізованою структурою спеціальних органів, утворених для комплексного вирішення питань регулювання зайнятості населення, професійної орієнтації, працевлаштування і соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян.
Порядок реєстрації громадян як безробітних, виплати допомоги по безробіттю та умови подання додаткової матеріальної та іншої допомоги безробітним і членам їх сімей регулюється Положенням, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1993 року № 315. Постановою від 19 березня 1994 р. № 170 Кабінет Міністрів України затвердив Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників. Положення визначає загальні засади, порядок укладення контракту, його зміст і порядок припинення. Державна експертиза умов праці проводиться на підставі Положення, що затверджене Кабінетом Міністрів України постановою від 1 грудня 1990 року. Цим Положенням визначені основні завдання Державної експертизи, її права та обов'язки. Державна експертиза умов праці віднесена до системи Міністерства праці України.
Кабінет Міністрів України постановою від 10 серпня 1993 року № 623 затвердив Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництвах, в установах і організаціях. Постановою від 4 квітня 1994 року № 221 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності. У медико-соціальній експертизі проходять огляд громадяни, які частково або повністю втратили здоров'я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежують їх життєдіяльність, а також особи, які за чинним законодавством мають право на соціальну допомогу, з метою виявлення компенсаторно-адаптаційних можливостей особи для реалізації заходів реабілітації та адаптації інвалідів [13] [6] Прокопенко В.І. Трудове право: Курс лекцій: Для студ. юр. вузів і фак-тів. К.: Вентурі, 1996. - С.72..
Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472.
До числа підзаконних нормативно-правових актів відносяться також акти Міністерства праці та соціальної політики України, а також нормативно-правові акти міністерств, відомств, державних комітетів ( що носять, як правило, галузевий характер ). Відповідно до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 1 грудня 1997 p., це міністерство в межах своїх повноважень видає накази з питань праці, її оплати, умов зайнятості і соціального захисту населення, які є обов'язковими для виконання. Прикладом такого акту може бути Інструкція про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних державною службою зайнятості, що затверджена наказом Міністерства праці від 1 березня 1994 року №14 [9] [9] Болотіна Н.Б., Чанишева Г.І. Трудове право України. - 2-ге вид., стер. - К.: Т-во "Знання ", 2001. - С. 71..
Акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування відносяться до джерел трудового права в тих випадках, коли торкаються сфери застосування праці. Так, відповідно до ст. 18 Закону України "Про зайнятість населення" діяльність державної служби зайнятості здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування. Місцева державна адміністрація згідно зі ст. 24 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 р. забезпечує реалізацію державних гарантій у сфері праці, в тому числі й на право своєчасного одержання винагороди за працю; розробляє та організовує виконання перспективних та поточних територіальних програм зайнятості та заходи щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття; забезпечує проведення згідно з законом оплачуваних громадських робіт для осіб, зареєстрованих як безробітні; забезпечує соціальний захист працюючих, зайнятих на роботах зі