Алкогольна політика
Алкогольна політика України і зарубіжних країн. Закони України, які регулюють ринок алкоголю.
Наслідки (не) “алкогольної політики” на виховання і розвиток особистості.
(Націоналізм). Національне забезпечення “антиалкогольної “політики”.
Статистичні дані.
Алкогольна політика – це комплекс заходів, які спрямовані на контроль пропозиції, яка впливає на попит на алкогольні напої серед населення, включаючи освітні та лікувальні програми контроль над алкоголем стратегії зниження шкоди алкоголю.
На мою думку – це бутафорія, це визначення фікція.
Журнал “ПІК” подає факти, що лишень через Одеський порт за 2000 р. було вивезено контрабандного алкоголю на 1,2 млрд. Доларів через це бюджет України недоотримав близько 200 млн. гривень. Але це з точки зору матеріалізму, але скільки забрав життів контрабандний зелений змій. Скільки підлітків стали на шлях “Зеленого змія”. Але на жаль держава переймається лише матеріальним аспектом, а розвинути боротьбу з можливими наслідками цих контрабандного проникнення цього небезпечного товару.
А що робиться на ринку вітчизняних виробників, часом товар, який не відповідає не лишень європейським міркам, а й Українським заполонює вітчизняний ринок завдяки просто чудовому маркетингу товару.
В Європейських країнах алкогольна політика базується на таких основних положеннях:
Регулювання цін.
Регулювання маркетингу алкоголю.
Регулювання роздрібного продажу алкоголю.
Регулювання виробництва.
Заходи спрямовані на споживача.
І саме головне, що в розвинутих країнах не проводиться алкогольна політика, а антиалкогольна політика, разом з рекламою алкоголю проводяться профілактичні заходи, щодо алкоголю, як цілісного Явища.
Алкоголь розглядається не як спосіб збільшення місцевого бюджету, а як зло, якщо не правильно розуміти сутність цього явища.
В Україні ситуація наприкінці 80 років кожен 6 карбованець до скарбниці держави доклала державна монополія на алкогольні вироби. Але водночас в часи перебудови діяв, як бездумний антиалкогольний закон, який приніс знищення сотні тисяч гектарів виноградників, а населення лишень вдосконалило засіб кустарного виробництва алкоголю.
Монополія у галузі “алкогольної політики” тривала до 1991 р. Після здобуття незалежності відбувається перерозподіл ринку алкоголю, але податкові перепетії призвели до того, що більшість виробників бажали повністю розрахуватися з державою або просто ховалися у “тінь”. За 1996 р. державний бюджет не доотримав близько 600-700 млн.грн..
1996 р. “Про внесення змін у деякі закони України які стосуються виробництва та реалізації алкогольних напоїв”. Цей закон мав на меті врегулювання ринку алкоголю внаслідок проникнення іноземного товару. У цей же рік створюється закон України “Про засоби регулювання реалізації спирту етилового і алкогольних напоїв” – це дало змогу покласти законодавчу базу для профілактики негативних впливів алкоголю.
У цьому ж році було прийнято закон “Про особливості приватизації власності лікеро-горілчаних закладів”, цим кроком законодавчий намагався утримати хаотичний рух приватизації державних підприємств, бо склалася ситуація перерозподілу акцій великих заводів, і це на жаль стало причиною кримінальних “розбірок” і впливу Російських кримінальних структур.
Наслідки “алкогольної політики вплив на виховання”. Аналізуючи монографію (внуки) “Діти алкоголіків”.
Перш за все це низька самооцінка. Не можливо виховуючись в ситуації емоціонального перенапруження бути впевненим у своїх силах.
Прояви низької самооцінки залежить яку роль грали діти у цій сім’ї. Є 4 типи.
Герой сім’ї – постійне активне намагання показати себе з кращої сторони, а якщо виникають проблеми можна пізнати глибоко розчаровану особистість.
Цапи відбувайли – проявляючи низьку самооцінку деструктивну поведінку, так званий захист від керівництва. В своїй думі вони створюють внутрішні конфлікти. Не дивлячись на бажання бути іншим, вони стають подібними до своїх родичів.
“Загублені Діти” – страждають від постійного почуття неадекватне порівняння з іншими, загубленості у цьому світі. Замкнуті в собі. Загублені діти можуть бути талановиті і творчі не можуть радіти успіхам навіть разом з іншими.
Фамільний талісман – постійно намагається привернути до себе увагу своїм гумором, ніжністю, хворобливістю. Діти у своїм вихованні готові показувати, що все гаразд.
Діти, виховані у середовищі “зеленого змія”, вважають себе жертвами обставин і можуть звинувачувати всіх і все у своїх проблемах. Ці діти стають ніби одягнуті у “залізний панцир” від почуттів, це може допомагати у цих проблемах, але з часом вони зникають, і, водночас, зникають певні моральні принципи. Отже, у цій спадковій структурі ми розглядаємо інший аспект, впливи (негативної) неправильної “алкогольної політики” на виховання це моє основне завдання у цім рукописі.
Оглядаючи законодавчу базу щодо забезпечення прав дитини, якщо порушуються її права, особливо якщо це зв’язано з раніше згаданою “алкогольною політикою”.
Оглядаючи кримінальний кодекс: стаття 201, 208. Доведення неповнолітнього до стану сп’яніння особою в службовій залежності від якої передував неповнолітній, карається позбавленням волі на строк до двох років. Ця стаття не прямо стосується моєї теми, але існує безліч доказів, прикладів того, що саме ці дії присутні в Українському суспільстві, особливо коли батьки своєю байдужістю коли підлітки “захоплюються” і прагнуть до “зеленого змія”. Як не мене ці батьки повинні підпадати під цю статтю.
Якщо оглядати Закон України “про сприяння соціального встановлення та розвитку дітей і молоді України” від 5 лютого 1993 р., то можна навести ідеалізований приклад “державного регулювання” і забезпечення цим процесом соціального розвитку молоді і дитинства, так би мовити “створені ідеальні умови для цього”. Але на тематику алкоголю виділено буквально 6 пунктів. Реалізують необхідні заходи з метою запобігання негативним явищам у молодіжному середовищі, які пов’язані з алкоголем (правопорушення ), які зв’язані з алкоголізмом.
Інший законодавчий аспект, який я взявся аналізувати – це Національна програма “Діти України” затверджена Указом Президента України від 18 січня 1996 року № 63, 96.
Не зважаючи ні
