Особливості Досудового розслідування у справах про злочини неповнолітніх

1. Затримання та взяття під варту

Досудове розслідування у справах про злочини неповнолітніх є обов'язковим і здійснюється за загальними правилами з урахуванням додаткових вимог.

Затримання та неповнолітнього обвинуваченого лише у виняткових випадках, коли це викликається тяжкістю вчиненого ним злочину, обумовлюється крайньою необхідністю, здійснюється взяття під варту, як запобіжні заходи, можуть бути застосовані до для запобігання більш значної шкоди інтересам суспільства і держави, правам і свободам громадян.

Затримання та взяття під варту як запобіжний захід можуть застосовуватися до неповнолітнього за наявності підстав і в по-рядку, що встановлені статтями 106, 148, 150, 155 і 157 КПК України.

Взяття під варту здійснюється лише тоді, коли застосування іншого запобіжного заходу не може гарантувати, що неповнолітній не розпочне спроб до вчинення нових злочинів, не буде перешкоджати встановленню істини в справі, не переховується від слідства і суду.

Обрання запобіжного заходу

Обрання запобіжного заходу відповідно до вимог статті 165-2 КПК України. Якщо орган дізнання, слідчий вважає, що є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, він вносить за згодою прокурора подання до суду. Таке саме подання вправі внести прокурор. При вирішенні цього пи-тання прокурор зобов'язаний ознайомитися з усіма матеріалами, що дають підстави для взяття гад варту, перевірити законність одержання доказів, їх достатність для обвинувачення.

Подання має бути розглянуто протягом сімдесяти двох годин ; з моменту затримання підозрюваного чи обвинуваченого.

Якщо в поданні ставиться питання про взяття під варту особи, яка перебуває на волі, суддя вправі своєю постановою дати дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставлення його в суд під вартою. Затримання в цьому випадку не може продов-жуватися більше сімдесяти двох годин, а в разі коли особа пере-буває за межами населеного пункту, в якому діє суд, — не більше сорока восьми годин з моменту доставлення затриманого в цей населений пункт.

Спеціалні запобіжні заходи

До неповнолітніх обвинувачуваних, крім запобіжних заходів, передбачених ст. 149 КПК України (застосовуваних до всіх категорій обвинувачуваних), можуть застосовуватися також спеціальні запобіжні заходів.

У справах щодо неповнолітніх рекомендується застосовувати такий спеціальний запобіжний захід, як передача неповнолітніх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які перебувають в дитячих закладах, — передача їх під нагляд адміністрації цих закладів.

Обов’язковість участі захисника.

Законом передбачається обов’язковість участі захисника в справах про злочини неповнолітніх. Відмова неповнолітнього обвинувачуваного від захисника не обов'язкова для слідчого, проку-рора і суду і не може бути прийнятою.

Захисник допускається до участі у справі з моменту пред'явлення обвинувачення, а у випадку затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, або застосування до неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту до пред'явлення обвинувачення — з моменту оголошення їй протоколу про затримання до постанови про застосування запобіжного заходу, але не пізніше 24 годин з моменту затримання. Як захисник допускаються будь-які фахівці в галузі права моменту закінчення справи і пред'явлення матеріалів досудового слідства для ознайомлення — і близькі родичі, опікуни чи піклувальники. Вирішуючи питання про допуск близьких родичів, або опікунів чи піклувальників до участі в справі як захисників слід мати на увазі обставини, за яких вони підлягають відведенню справи, зокрема чи не були вони допитані як свідки, чи не мали вони іншого процесуального статусу (цивільного відповідача, потерпілого в справах про розкрадання малолітнім майна своїх родичів, обвинуваченого — співучасників чи посібників злочину)

Особливості пред'явлення обвинувачення і допиту неповнолітнього обвинуваченого

Особливості пред'явлення обвинувачення і допиту неповнолітнього обвинуваченого а також виклику його до слідчого і в суд.

Відповідно до ст. 437 КПК України неповнолітній обвинува-чуваний викликається до слідчого, прокурора чи в суд, як правило, через його батьків або інших законних представників. Непов-нолітній, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця досудового ув'язнення.

Пред'явлення обвинувачення неповнолітньому і його допит провадиться в присутності захисника.

У разі, коли неповнолітній не досяг шістнадцяти років або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, при пред'явленні йому обвинувачення та його допиті за розсудом слідчого чи прокурора або за клопотанням захисника можуть бути присутні педагог, або лікар, батьки чи інші законні представники неповнолітнього.

Слідчий роз'яснює педагогу або лікарю, батькам чи іншим за-конним представникам неповнолітнього, які присутні при пред'явленні обвинувачення та допиті, їх право задавати обвинуваченому запитання і викладати свої зауваження.

До пред'явлення неповнолітньому обвинувачення слідчий повинен ознайомити батьків і інших законних представників неповнолітнього обвинувачуваного, педагога і лікаря з їхніми правами та обов'язками, передбаченими відповідно ст. 438 і 128-1 КПК України. В постанові про притягнення неповнолітнього як обвинуваченого, а також у протоколі його допиту повинні бути зазначені відомості про присутніх при проведенні процесуальної дії ставлення до обвинувачуваного.

Додаткові підстави для виділення справи в окреме провадження

Додаткові підстави для виділення справи в окреме провадження якщо неповнолітній брав участь у вчиненні злочину разом з дорослими, то в стадії досудового слідства з дотриманням вимог ст. 26 КПК України повинна бути з'ясована можливість введення справи стосовно неповнолітнього в окреме провадження, і виділення справи в окреме провадження може мати місце коли це не вплине на забезпечення всебічності, повноти об'єктивності розслідування і розгляду справ.

Виділення справи стосовно неповнолітнього обвинуваченого в окреме провадження дозволяє усунути можливість негативного впливу на нього дорослих співучасників злочину, сприяє наближенню судового рішення в справі до самої події злочину, забезпечує ефективність судового процесу і застосування заходів виховного характеру.

1.7 Додаткові