Слід, проте, відмітити, що прибуток не є метою діяльності всіх без винятку господарств. Дрібні ферми, власники яких одержують основний доход від іншої діяльності, використовуються за рубежем перш за все для сімейного відпочинку, більш продуктивного використання вільного часу, а в Україні - і як додаткове джерело натурального постачання. Але і в цьому випадку підприємець повинен співставляти свої витрати з одержаними доходами, в тому числі від сільського господарства.

Висновки

Агробізнес являє собою форму підприємництва в аграрному секторі економіки країни.

Будь-яка структура підприємницької діяльності та агробізнесу організується з метою одержання доходу - основного або додаткового.
В країнах з ринковою економікою ефективність підприємств малого бізнесу визначається в основному двома показниками : обсягом продаж і масою прибутку, а для середнього і великого бізнесу, крім названих показників : розміри активів і акціонерного капіталу.

Сьогодні в Україні можливі і доцільні такі конкретні шляхи розвитку аграрного підприємництва: контрактне підприємництво на діючих і новостворених державних і колективних підприємствах; створення селянських (фермерських) господарств; розширення кількості і розмірів особистих підсобних господарств сільських жителів; розвиток агроцехів підприємств інших галузей народного господарства; розвиток агродільниць міських жителів; розвиток приватних агрофірм та приватно-орендних підприємств.

При визначенні економічної ефективності виробничої діяльності приватних підприємницьких структур агробізнесу розглядаються наступні питання : визначення маржинального доходу; беззбитковий об'єм виробництва і реалізації продукції рослинництва та його визначення; беззбитковий об'єм виробництва і реалізації продукції тваринництва та його визначення; проектний розрахунок урожайності культур та об'ємів виробництва продукції рослинництва для отримання певного розміру прибутку; проектний розрахунок продуктивності тварин та об'ємів виробництва продукції тваринництва для отримання певного розміру прибутку.

Поглиблення аграрної економічної реформи дає перші позитив-ні результати. Валова продукція сільського господарства останніми роками постійно зростає. Але все ж таки нашій державі вкрай необхідна національна агропродовольча доктрина. Суть її відображено в Указі Президента України "Про заходи щодо забезпечення форму-вання та функціонування аграрного ринку" від 6 червня 2000 р.

Література

Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи роз-витку: Інформ. зб. - К., 1999. - Вип. 3.

Біржова торгівля сільськогосподарською продукцією, продовольством та матеріально-технічними ресурсами за період з 21 по 27 листопада 2002 року.// Вісник Національної асоціації бірж України від 1 грудня 2002 року

Бостгн Ф., Бойцун А Вступ // Перспективні дослідження. - 2001. - №15. -С.3-8.

Бостін Ф. Вироблення аграрної політики // Перспективні дослідження. -2001.-№15.

Види на врожай-2002: ані дефіцитів, ані надприбутків.// Галицькі Контракти № 13, квiтень 2002

Гайдуцький П. Указ політичного і стратегічного значення: [Указ Президента України "Про невідклад. заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна":Комент. заст. голови Адм. Президента України /Підготувала З. Краснодемська] // Уряд. кур'єр. - 2000. - 20 лип. - С. 4-5.

Гладій М. Основні концептуальні положення аграрної політики в Україні // Економіка АПК. - 1999. - №9.

Економіка України: десять років реформ.// За ред. З.Ватаманюка. Львів:ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 496 с.

Зінчук Т. Аграрна політика України: можливості та перспективи інтеграції в ЄС // Економіка України. - 2000. - №12.

Злупко С. М Українська наукова школа економічної кон'юнктури та її вплив на розвиток світову економічну думку // Економіка України. - 1997. - №3.

Іщенко О., Хіврич Г. Вдосконалення фінансування АПК в регіоні // Еко-номіст. - 2000. - №2.

Каблук П. Соціально-економічна модель постреформованого агропромис-лового виробництва в Україні // Економіка АПК. - 2000. - №2.

Карлова Н. Кобута И. Агропродовольственная политика и международная торговля: российский аспект. М:ИЕПП, 2001

Кваша С., Холянко В. Стан агропромислового ринку та продовольча без-пека країни // Економіст. - 2000. -№7, 8.

Кільницька О. Форми самозайнятості населення в сільському господарстві //Економіка АПК. - 1999.-№12.

Корбут Д.Замятін В.ЄВРОПЕЙСЬКА IНТЕГРАЦIЯ: КРОК ЗА КРОКОМ. Фонд "Європа ХХІ" за підтримки Міністерства закордонних справ та Співдружності Об'єднаного Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. 2002

Михасюк І, Герасимчук І. Становлення і розвиток приватизації агроформувань. -Львів: Вид. Центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2000.

Мороз О. Сталість сільськогосподарського виробництва // Економіка України.-1998.-№3.

Огляд українських аграрних ринків 31 жовтня 2002 pоку.// Огляд Iнформацiйної служби компанiї "", 2002 рік

Онищенко О. Соціально-економічна природа і розміри сільськогоспо-дарських підприємств // Економіка України. - 2000. -№12.

Поточні кон'юнктура і прогноз ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні на 1999-2000 маркетинговий рік. -Київ: ІАЧ УААН, 1999.

Про стратегію трансформації АПК і забезпечення продовольчої безпеки України // Економіка України. - 2000. - №9.

Річна статистична інформація: Сільське господарство.//Держкомстат, 2002. Адреса посилання -

Саблук Л.Т. Стан економіки і реформ в агропромисловому комплексі України та завдання вчених економістів-аграрників // Економіка АПК. - 1999. - №1.

Торгівля сільськогосподарською продукцією в рамках СОТ. Інформаційний бюлетень "Україна - COT" Українсько-європейського кон-сультативного центру (UEPLAC), 2002 р.

Указ президента України "Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку від 6 червня 2000 р. // Урядовий кур'єр. - 2000. - 8 червня.

Янків М.Д., Майовець Є.Й, Реверчук С. К. Попит, пропозиція та ціни на ринку сільськогосподарської продукції. - Львів: Діалог, 1998.

Статистичні дані ВАТ „Агропромсистема”. -http://www.minagro.kiev.ua/stat/Sg20021001.php