Від часу затвердження в 1992 p. "Основ законодавства України про культуру" було ухвалено низку законів, які стосувалися регулювання окремих секторів сфери культури та мистецтв. Стали чинними закони України "Про музеї та музейну справу в Україні" й "Про бібліотеки та бібліотечну діяльність в Україні" Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27 січня 1995 р.// Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 7. — Ст. 45..

Ці закони мають безумовну важливість. Вони визначають загальний порядок створення, державної реєстрації, ліквідації та реорганізації вказаних закладів, установлюють загальний порядок фінансування й матеріально-технічного забезпечення музеїв та бібліотек.

У 1997 p. було ухвалено важливі закони "Про благодійництво та благодійні організації” й "Про професійних творчих працівників та творчі спілки", які разом зі статтею 7.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" уперше передбачили реальні податкові пільги для неприбуткових організацій. Зазначена стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є доброчинними фондами та організаціями, створеними для проведення доброчинної діяльності, зокрема, до громадських організацій, заснованих для впровадження екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової діяльності, а також до творчих спілок.

Важливість Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" визначається двома особливостями. По-перше, він, нарешті, чітко визначає шлях для утворення нової творчої спілки та набуття нею відповідного правового статусу. По-друге, ним вирішено наболіле питання про успадкування власності колишніх радянських (всесоюзних) творчих спілок на території України Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 7 жовтня 1997 р. // ВВР. — 1997. — № 52. – Ст. 312

.

Що стосується правового статусу "професійних творчих працівників", то їм гарантовано право на пенсію, навіть якщо член творчої спілки не мав постійної роботи, право на додаткову житлову площу, а також додатковий соціальний захист, який полягає в тому, що вони можуть одержувати фінансову та іншу матеріальну допомогу, яку їм надаватимуть їхні творчі спілки.

Закон "Про благодійництво та благодійні організації" створює необхідні правові передумови для заснування таких організацій та розвитку їхньої діяльності, зокрема, в культурно-мистецькій сфері.

Особливо важливим чинником впливу на формування культурної політики в Україні протягом 90-х pp. стали укази та доручення Президента України. Саме вони визначали пріоритетні напрями роботи, їхній характер, коло проблемних питань, розв'язання яких мало виняткове значення не лише для діяльності закладів, установ, художніх колективів культурної сфери, а й для утвердження в нашому суспільстві високих естетичних та етичних ідеалів, формування світоглядних позицій нашого сучасника, морального, а відтак і соціально-політичного клімату в державі.

Не менш важливе значення в цій справі мало запровадження указом Президента статусу "національний" для визначних осередків духовного життя України — видатних художніх колективів, навчальних закладів, бібліотек, музеїв, заповідників. У такий спосіб було відзначено їхню особливу роль у відродженні й розвитку національної культури.

Ухвалений у жовтні 1994 p. указ захистив і зберіг на державному рівні найцінніші осередки культури від морального та фізичного руйнування. Сьогодні близько 30 об'єктів: театри, художні колективи, музеї, бібліотеки, історико-архітектурні та історико-культурні заповідники — мають високе звання національних, чим підкреслена їхня просвітницька роль у духовному житті нашого народу.

Саме в 1994 p. почалося активне сприяння сфері культури: указами Президента України були встановлені галузеві професійні Дні музеїв, бібліотек, українського кіно та художника України. Укази "Про Всеукраїнський фонд відтворення визначних пам'яток історико-архітектурної спадщини", "Про збереження історичної забудови у центральній частині міста Львів", "Про забезпечення збереження будівлі Одеського державного академічного театру опери та балету", "Про реконструкцію Національного художнього музею” сприяли збереженню та відтворенню архітектурної спадщини нашого народу, розвитку національного мистецтва, оберігали його духовну скарбницю.

Особливу роль відіграли укази Президента України "Про державні стипендії діячам науки, освіти та культури", спрямований на підтримку й примноження великого творчого потенціалу українського суспільства, та "Про надання державних стипендій найбільш обдарованим молодим митцям України", який активізує й стимулює творчу діяльність юних виконавців, артистів, художників. Щорічно виділяється 50 таких стипендій.

Одним із найважливіших документів, якими визначається довгострокова програма розвитку духовної сфери в Україні, є указ Президента "Про державну підтримку культури та мистецтва в Україні”, на виконання якого затверджено Положення про порядок надання грантів Президента України молодим діячам театрального, музичного, образотворчого мистецтва та кінематографії, які вони вже отримали в 1999 p. Виділені довічні стипендії для видатних діячів культури та мистецтв, які досягли 70-річного віку. Тим самим держава взяла під свою опіку кращих із них Україна на перехідному етапі / За ред. Т. Степанкової. – К., 1997. – С. 235..

Вагомим кроком для підтримки й розвитку аматорського мистецтва стало ухвалення Президентом України указу про проведення Всеукраїнського огляду народної творчості, який привернув увагу органів виконавчої влади на місцях до проблем народної творчості, насамперед, зміцнив матеріальну базу закладів культури та колективів.

Всеукраїнський огляд народної творчості значною мірою сприяв росту виконавської майстерності, сценічної культури аматорських колективів, поповненню й збагаченню їхнього репертуару, зміцненню матеріальної бази. У програмах огляду, творчих звітів були представлені всі види та жанри самодіяльного мистецтва.

Значна група працівників культури та мистецтва відзначена державними нагородами, десятки отримали почесні звання, нагороджені Почесними грамотами Кабінету Міністрів, подяками Міністерства культури та мистецтв, дипломами обласних оргкомітетів. У