Міністерство освіти та науки України

Контрольна робота
з дисципліни: „Держава і право України”

Зміст

1. Дослідити і зробити конспект текстів Руської правди, договорів Русі з Візантією, церковних статутів Володимира і Ярослава

У Давньоруській державі з'являється фігура типового феодально залежного селянина — закупа. Закуп має своє власне господарство, але нестаток змушує його йти в кабалу до пана. Він бере у феодала купу — грошову суму або натуральну допомогу й у силу цього зобов'язаний працювати на хазяїна. Праця закупа не йде в рахунок сплати боргу, вона виступає як би в якості тільки сплати відсотків по боргу. Тому відробити купу закуп не може і практично залишається довічно в пана. До того ж закуп відповідає за збиток, заподіяний по недбалості панові. У випадку утечі від пана закуп автоматично перетворюється в холопа. До холопства веде і крадіжка, зроблена закупом. Пан має стосовно закупа право вотчинної юстиції. Руська Правда відзначає, що феодал вправі бити недбайливого закупа (ст. 62 Троїцького списку). Закуп на відміну від холопа має деякі людські права. Його не можна бити «не за справу», він може скаржитися на пана суддям, його не можна продати в холопи (при такій образі він автоматично звільняється від своїх зобов'язань стосовно пана), у нього не можна безкарно відняти майно.

У багатоукладному давньоруському суспільстві існувала і «мимовільна челядь». Російська Правда називає невільного чоловіка холопом або челядином, а невільну жінку — робою, поєднуючи тих і інших загальним поняттям «челядь».

Челядь була майже цілком безправною. Руська Правда дорівнює неї до худоби: «від челяді плід любо від худоби» — говорить одна з її статей. У цьому відношенні челядь Давньоруської держави нагадувала античних рабів, яких у Римі називали «знаряддям, що говорить». Однак на Русі холопи не складали основу виробництва, рабство було переважно патріархальним, домашнім. Не випадково Російська Правда виділяє категорії холопів, життя яких захищалася більш високим покаранням. Це всякого роду обслуговуючий персонал князівського і боярського двору — слуги, вихователі дітей, ремісники й ін. З часом розвивається і процес перетворення холопів у феодально залежних селян. Вони стали першими кріпаками.

Руська Правда передбачає визначені переваги в сфері цивільного і процесуального права для іноземців, виходячи з принципів традиційної російської гостинності.

Руська Правда знає визначену систему договорів. Найбільше повно регламентований договір позики. Це з'явилося наслідком повстання київських низів у 1113 р. проти лихварів. Володимир Мономах, покликаний боярами, щоб врятувати положення, ужив заходів до упорядкування відсотків по боргах, трохи обмеживши апетити лихварів. Закон у виді об'єкта позики передбачає не тільки гроші, але і хліб, мед. Існують три види позики: звичайна (побутова) позика, позика, чинена між купцями, зі спрощеними формальностями, позика із самозаставою — закупнічество. Передбачаються різні види відсотків у залежності від терміну позики.

У Руській Правді згадується і договір закупівлі-продажу. Закон більше всього цікавлять випадки купівлі-продажу холопів, а також краденого майна

Руська Правда згадує також про договір збереження (поклажі). Поклажа розглядалася як дружня послуга, була безоплатною і не вимагала формальностей при укладанні договору.

Феодалізмові не властива наймана праця. Проте Руська Правда згадує про один випадок договору особистого наймання: наймання в тіунів (слуги) або ключники. Якщо людина надходила на таку роботу без спеціального договору, вона автоматично ставала холопом. У законі згадується також про найманця, однак деякі дослідники ототожнюють його з закупом.

Можна, мабуть, говорити про існування в Давньоруській державі договорів перевезення, а також комісії. Руська Правда в ст. 54 згадує про купця, що міг пропити, програти або зіпсувати чужий товар, даний йому чи те для перевезення, чи те для продажу. Чітко видний договір комісії в наступній статті, де іноземний купець доручає росіянинові продати на місцевому торзі свої товари.

Уже коротка редакція Руської Правди містить «Урок містникам», де регламентується договір підряду на спорудження або ремонт моста. Дослідники думають, що закон має на увазі не тільки мости, але і міські бруківки. Археологи знайшли, наприклад, у Новгороді численні дерев'яні бруківки. Цікаво, що цей елемент міського благоустрою виник у Новгороді раніш, ніж у Парижі.

Найбільш ранніми писемними пам'ятками російського права є тексти договорів Русі з Візантією (911, 944 і 971 р.). Тексти містять норми візантійського і російського права, що відносяться до міжнародного, торговельного, процесуального і карного права.

До числа найдавніших джерел права відносяться також церковні статути князів Володимира Святославича і Ярослава Володимировича (X-XI ст.), що містять норми про брачно-сімейні відносини, злочини проти церкви, моральності і родини. У статутах визначалася юрисдикція церковних органів і судів.

2. Проаналізувати роль і значення державних і правових інститутів в період соціалізму

В роки громадянської війни й іноземної інтервенції відносини республік, у яких збереглася Радянська влада, мали форму військового союзу, а з кінця 1920 р. він був доповнений господарським союзом. Відносини стали регулюватися обопільними умовами. Ці договори послужили основою для створення органа державної влади в особі ВЦИК, що включили у свій склад представників радянських республік.

Важливу роль зіграв дипломатичний союз республік. 22 лютого 1922 р. був підписаний протокол про передачу РСФСР права представляти і захищати інтереси всіх республік на генуезькій конференції, а також укладати від