спонукальна причина до здійснення злочину. У п. 4 ч. 2 ст. 115 КК прямо вказуються наступні мотиви: користь, хуліганські спонукання, кровна помста, расова чи національна чи ворожнеча ворожнеча, використання органів потерпілого.
От мотиву вбивства необхідний відрізняти мету як ознаку суб'єктивної сторони злочину. Метою є той інтерес, той наслідок, до настання якого прагне винний, вчинюючи злочин. Мотив і мета, як правило, розмежовуються в законі і мають самостійні значення для кваліфікації деяких видів вбивства. Установлення мети приховання другого чи злочину полегшення його здійснення волоче визнання вбивства вчиненим при обтяжуючих обставинах. Але мотив і мета при вбивстві можуть збігатися. Наприклад, вчинюючи вбивство по корисливому мотиву, особа прагне до досягнення корисливої мети.
Висновок
У даній роботі була зроблена спроба, дати юридичну характеристику кваліфікованому вбивству, а також розглянути основні питання, що виникають при кваліфікації вбивства по п. 4 ч. 2 ст. 115 КК.
І хоча дана тема досить розроблена наукою карного права, у чому свідчить велика кількість серйозних монографічних робіт, аналіз судової практики показує, що уникнути помилок у застосуванні карного закону, особливо по справах про убивства, дуже важко. Тому перед судовими, прокурорськими і слідчими органами повинні бути поставлені задачі пошуку шляхів до правильного застосування карного закону на практиці. І основна роль у виконанні цих задач повинна належати Верховному Суду України, що збирає і вивчає інформацію в практиці застосування карного закону, а також дає керівні роз'яснення по застосуванню тих чи інших норм матеріального права.
Безумовно, успішна боротьба з навмисними вбивствами неможлива без удосконалювання карного закону на практиці. Але і самі норми матеріального права повинні мати потребу в коректуванні в залежності от того, яка ситуація складається в країні.
Література:
Конституція України.
Кримінальний кодекс України.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 03.02.2003 р. № 2 “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи”
Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. К., 2003 р.
Коржанський М.Й. Кримінальне право України. К., 2003 р.
М.К. Аниянц, Ответственность за преступление против жизни по действующему законодательству союзных республик, М., 1964 г.
С.В. Бородин Ответственность за убийство: квалификация и наказание по российскому праву, М., 1994 г.
Н.И. Загородников, Преступление против жизни по советскому уголовному праву, М., 1961 г.
Э.Ф. Побегайло, Умышленное убийство и борьба с ним, Воронеж, 1965 г.
М.Д. Шаргородский, Преступления против жизни и здоровья, М.,1948 г.
Курс советского уголовного права, М. 1971 г., т. 2, 5.