Правовий статус НАЕК „Енергоатом” як суб’єкт цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду

Зміст

1. Правове регулювання відносин у сфері ядерної енергії

Відносини у сфері використання ядерної енергії регулюються Законом України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” (в редакції Закону від 20 квітня 2000 року N 1673-III) та іншими актами законодавства України (див. Табл.. 1.1).

Таблиця 1.1

Нормативні акти, якими регулюються відносини у сфері ядерної енергії

Дата прийняття | Назва

17.10.1996 | Постанова КМУ від 17 жовтня 1996 р. N 1268 “Про створення Національної енергогенеруючої компанії “Енергоатом”

08.07.1998 | Постанова КМУ від 8 червня 1998 р. № 830 “Про призначення експлуатуючої організації (оператора) ядерних установок”

08.02.1995 | Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”

13.12.2001 | Закон України “Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення”

11.01.2000 | Закон України “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії”

19.10.2000 | Закон України “Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання”

12.06.1996 | Закон України “Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду”

21.05.1963 | Віденська Конвенція “Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду”

17.12.1997 | Закон України “Про ратифікацію Конвенції про ядерну безпеку”

20.09.1994 | Конвенція про ядерну безпеку

30.07.1995 | Закон України “Про поводження з радіоактивними відходами”

18.06.1998 | Постанова КМУ від 18 липня 1998 р. № 1122 “Про затвердження Порядку проведення громадських слухань з питань використання ядерної енергії та радіаційної безпеки”

18.12.1996 | Постанова КМУ від 18 грудня 1996 р. № 1525 “Про затвердження Положення про державну систему обліку та контролю ядерних матеріалів”

06.12.2000 | Постанова КМУ від 6 грудня 2000 р. № 1782 “Про затвердження Порядку ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії”

Відповідно до статті 3 Закону „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” основними завданнями ядерного законодавства є:

правове регулювання суспільних відносин під час здійснення всіх видів діяльності у сфері використання ядерної енергії;

створення правових засад системи управління у сфері використання ядерної енергії і системи регулювання безпеки під час використання ядерної енергії;

встановлення прав, обов'язків і відповідальності органів державної влади, підприємств, установ і організацій, посадових осіб і персоналу, а також громадян стосовно їх діяльності, пов'язаної з використанням ядерної енергії;

визначення основних принципів радіаційного захисту людей та навколишнього природного середовища;

забезпечення участі громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії;

сприяння подальшому зміцненню міжнародного режиму безпечного використання ядерної енергії.

Радіаційний захист під час використання ядерної енергії базується на таких основних принципах:

не може бути дозволена жодна діяльність, пов'язана з іонізуючим випромінюванням, якщо кінцева вигода від такої діяльності не перевищує заподіяної нею шкоди;

величина індивідуальних доз, кількість осіб, які опромінюються, та ймовірність опромінення від будь-якого з видів іонізуючого випромінювання повинні бути найнижчими з тих, що їх можна практично досягти, враховуючи економічні і соціальні фактори;

опромінення окремих осіб від усіх джерел та видів діяльності у підсумку не повинно перевищувати встановлених дозових меж.

Основи державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту формує Верховна Рада України шляхом визначення її мети, головних завдань, напрямів, принципів та пріоритетів, встановлення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових, митних та інших регуляторів, затвердження Державної програми розвитку паливно-енергетичного комплексу.

Державна політика реалізується шляхом створення оптимальної системи управління у сфері використання ядерної енергії, регулювання питань ядерної та радіаційної безпеки, розробки та виконання державних програм забезпечення безпеки.

Держава забезпечує громадянам та їх об'єднанням участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії.

2. Цивільна відповідальність за ядерну шкоду в Україні

Законом України „Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення” регулюються відносини щодо цивільної відповідальності за ядерну шкоду, встановлюється порядок відшкодування шкоди, спричиненої ядерним інцидентом, визначаються способи фінансового забезпечення цивільної відповідальності та її межі.

В статті 2 зазначеного Закону зазначено, що:

„1. Цим Законом регулюються відносини щодо цивільної відповідальності за ядерну шкоду, заподіяну ядерним інцидентом, та фінансового забезпечення такої відповідальності. До відносин, не врегульованих цим Законом, застосовуються норми цивільного, ядерного, цивільно-процесуального та іншого законодавства України.

2. Норми цього Закону є спеціальними щодо усіх інших законів України, які регулюють відносини у цій сфері.

3. Жодна норма у цьому Законі не може розглядатися як така, що припиняє для України дію чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародних договорів.”

Відповідальність оператора за ядерну шкоду та підстави її виникнення визначаються відповідно до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду.

За Законом „Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення” підлягає відшкодуванню ядерна шкода.

Ядерна шкода відшкодовується виключно у формі грошової компенсації. (ст. 4 Закону „Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення”)

Порядок відшкодування ядерної шкоди:

1. Ядерна шкода може бути відшкодована на підставі договору про відшкодування ядерної шкоди або рішення суду.

2. Ядерна шкода може бути відшкодована оператором відповідно до договору про відшкодування ядерної шкоди, укладеного ним з потерпілим за участю страховика (іншого фінансового гаранта). Договір про відшкодування ядерної шкоди повинен:

відповідати вимогам частин другої, третьої та четвертої статті 6 нього Закону;

бути