скорочення площ зрошуваних земель до екологічно обґрунтованих обсягів та припинення будівництва нових іригаційних і осушувальних систем, аж поки не відбудеться стабілізація водно-екологічного стану та агроландшафтних умов;

забезпечення переходу на водоощадливі екологічно безпечні технології і режими поливу сільськогосподарських культур, раціоналізація сівозмін та оптимізація співвідношення орних і природних площ;

спільне з Мінагрополітики, Мінекоресурсів, Держкомземом України виявлення, занесення в банк даних і картографування порушених земель, у тому числі територій, які періодично підтоплюються і затоплюються, розробка заходів щодо їхньої рекультивації і меліорації (залуження, заліснення, вапнування, гіпсування тощо);

створення і втілення фітомеліоративних та мікробіологічних технологій ремедіації та відновлення якості і родючості порушених ґрунтів, зокрема випаровування надлишку вологи рослинами-транспірантами;

розробка перспективних «сухих» меліоративних технологій сільськогосподарського виробництва, пошук, селекція і створення нових високопродуктивних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, які в умовах України економічно вигідно вирощувати без поливу.[11]

2. Правові форми охорони вод

Охорона навколишнього природного середо-вища — складова раціонального природокористуван-ня. Вона здійснюється різними, в тому числі й право-вими, засобами. При цьому у правових формах захи-щаються переважно всі компоненти, що складають природне середовище.

Основу правової охо-рони навколишнього природного середовища скла-дають норми земельного, водного, лісового законо-давства, законодавства про надра і т. ін.

Водний кодекс України регулює правові від-носини з метою забезпечення збереження, наукового обґрунтування, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмі-чення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їхніх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водовикористання. Водний фонд України включає всі води (водні об'-єкти) на території України. До нього належать: по-верхневі води — природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) й канали; підземні води та джерела; внутріш-ні морські води й територіальне море.

Органи управління в сфері охорони вод та їхня компетенція

До відання Верховної Ради України в галузі регулювання водних відносин належить:

законодавче регулювання водних відносин та визначення основних напрямів державної політики в цій галузі;

розпорядження водним фондом України;

затвердження державних, міждержавних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

встановлення правового режиму використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів у зонах надзвичайних екологічних ситуацій;

регулювання розподілу зборів за спеціальне водокористування;

визначення повноважень місцевих Рад і органів державної виконавчої влади щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

вирішення інших питань у галузі законодавчого регулювання водних відносин.

До відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:

забезпечення реалізації державної політики у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

розпорядження водними об'єктами місцевого значення;

погодження державних, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, участь у їх реалізації;

розробка, затвердження та реалізація місцевих програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

видача дозволів на спеціальне водокористування з водних об'єктів місцевого значення;

визначення у встановленому порядку нормативів і розмірів зборів за спеціальне водокористування з водних об'єктів місцевого значення;

погодження розміщення підприємств та інших об'єктів, діяльність яких пов'язана з використанням водних ресурсів і може негативно впливати на їх стан;

координація діяльності районних і міських (міст обласного підпорядкування) Рад у питаннях використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

затвердження проектів зон санітарної охорони господарсько-питних водозаборів;

прийняття у встановленому порядку рішень про віднесення водних об'єктів місцевого значення до об'єктів природно-заповідного фонду чи до відповідних категорій особливої охорони;

встановлення правил користування маломірними суднами на водних об'єктах;

встановлення в разі потреби більш суворих, ніж у цілому на території України, нормативів якості води у водних об'єктах місцевого значення;

обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ і організацій в разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції;

організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення до цієї роботи підприємств, установ і організацій в порядку, передбаченому законодавством;

прийняття за погодженням з державними органами охорони здоров'я та охорони навколишнього природного середовища під час аварійних ситуацій рішень про скидання стічних вод з накопичувачів у водні об'єкти, якщо це не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки водокористування;

організація інформування населення про стан водних об'єктів, його зміну та про проведення водоохоронних заходів;

здійснення контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.

До відання районних Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:

координація роботи сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) Рад під час проведення ними міжтериторіальних водогосподарських і водоохоронних заходів та подання їм відповідної методичної допомоги;

погодження розміщення підприємств, будівель, споруд та інших об'єктів, діяльність яких пов'язана з використанням водних об'єктів місцевого значення і може завдати їм шкоди;

організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи підприємств, установ і організацій;

організація роботи по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг вздовж річок, морів та навколо водойм;

внесення у встановленому порядку пропозицій щодо оголошення водних об'єктів