2. Дослідження, розвідування, розробка природних багатств та інші роботи на континентальному шельфі України, які провадяться іноземцями, якщо це не передбачено договором між Україною і заінтересованою іноземною державою, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або спеціальним дозволом, виданим у встановленому законом порядку,  караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, з конфіскацією обладнання.”

Висновки

В результаті проведеного дослідження автором були зроблені наступні висновки:

Води визначаються як обмежений природний ресурс, який міститься в підземному і поверхневому водних об'єктах - ріках, озерах, морях, океанах, льодовиках, сніжному покриві, і входить до складу водного фонду. Екологічна функція вод різноманітна: створення гідрологічного режиму на Землі, середовище перебування рослинного і тварини світу, засіб і умова промислового і сільськогосподарського виробництва, необхідна умова відпочинку і лікування населення. У цьому економічна і культурно-оздоровча функція води.

Використання й охорона вод пов'язана з деякими проблемами.

Перша проблема - структура водокористування, що склалася приблизно в такий спосіб: промисловість - 54%, сільське господарство - 23%, комунально-побутове і питне господарство - 23%. Законодавство передбачає охорону поверхневих і підземних вод від забруднення, засмічення, виснаження водних джерел, а також захист від шкідливого впливу вод шляхом повені, підтоплення, заболочування, водної ерозії, зсувів, селевих потоків і інших негативних явищ, що викликають зміну гідрологічного режиму. Пріоритетне значення для охорони водних джерел має захист їх від забруднення.

Друга проблема - виснаження водних ресурсів. Воно викликане, з одного боку, забрудненням і засміченням водойм, з іншого боку - обмілінням і збіднінням великих і малих водойм, знищенням водних джерел, збільшенням водоспоживання і нераціональним використанням вод.

Водне законодавство України зобов'язує усіх водокористувачів дбайливо відноситися до охорони і використання вод, не допускати їхнього забруднення понад установлений норматив шкідливих речовин, раціонально використовувати води для питних і комунально-побутових потреб, для цілей промисловості і сільського господарства, енергетики і транспорту.

Усі спори з питань використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів розглядаються держав-ними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, геології, місцеви-ми радами народних депутатів, судом, арбітражним судом або третейським судом у порядку, встановле-ному законодавством.

Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність згідно з законодав-ством України.

Література

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, №254/96-ВР

Водний Кодекс України від 6 червня 1995 року N 213/95-ВР(в редакції Закону N 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247)

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X

Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III

Закон України „Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства” вiд 17.01.2002 № 2988-III (в редакції Закону N 380-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86 )

Закон України „Про охорону навколишнього середовища” № 1264-12.//В редакції Закону N 824-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 35, ст.269

Постанова Верховної Ради України „Про рекомендації парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в Україні вiд 20.02.2003 № 565-IV. ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 25, ст.182)

Наказ Міністерства Фінансів, ДПА, Мінекономіки, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України „Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту” N 231/539/118/219 від 01.10.99 ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 47/20/37/28 від 23.01.2002 )

Соглашение о сотрудничестве в области экологического мониторинга. Саратов, 13 января 1999 года.

Національний План дій з гігієни довкілля на 2000 - 2005 роки.// Схвалений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2000 р. № 1556

.// Вісник Національної Академії Наук N12 2002.

Гусєва Т.В.Системы экологического менеджмента: основные понятия и принципы. М:Эколайн, 2002

Екологічний вісник. Випуск №3(9) березень 2002 року.

Крисаченко В.С. Людина і біосфера. Основи екологічної антропології. К.:1998.

Національна доповідь про стан навколишнього середовища. — К., Мінекоресурсів України. — 2000. — С. 38

Прохоров В.Г. Курс лекций по дисциплине “Экологическое право” для юридических факультетов высших учебных заведений по подготовке специалистов таможенных и силовых служб. М:МГОУ, 2002 г.

Сидоренко Л.І. Сучасна екологія: наукові, етичні та філософські ракурси. Навчальний посібник.Київ, 2002.

Управление природоохранной деятельностью в Российской Федерации / под ред. Осипова Ю.Б. и Львовой Е.М. - М.: Литературное агентство "Варяг", 1996.